Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду по суті кримінальне провадження за обвинуваченням колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Олега Гладковського та двох колишніх посадовців Міністерства оборони у зловживанні службовим становищем.
Таке рішення 25 серпня ухвалила колегія суддів ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000954 від 24 квітня 2018 року, за обвинуваченням (Олега Гладковського, Ігоря Павловського, Андрія Араптанова – ред.) кожного окремо, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України», – йдеться в рішенні.
Як повідомив «Слово і діло» прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Кравець, у справі ще не оголосили обвинувальний акт. Суд пішов на перерву до 09:00 22 вересня.
Нагадаємо, за версією слідства, колишній заступник міністра оборони Ігор Павловський, Гладковський і ексдиректор департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Андрій Араптанов у 2017 році організували закупівлю в межах державного оборонного замовлення вантажних автомобілів за цінами, які суттєво перевищували передбачені бюджетом. Виробником та постачальником цих транспортних засобів виступила компанія «Богдан Моторс», кінцевим власником якої є Гладковський.
Як з'ясували детективи, на стадії формування цих закупівель до вантажних автомобілів уряд висунув низку вимог. З-поміж іншого, йшлося про рівень локалізації (обсяг робіт зі створення транспортного засобу безпосередньо в Україні з метою підтримання вітчизняного виробника) мав становити не менше 60%. На той момент автівки «Богдан Моторс» не відповідали цим вимогам, маючи рівень локалізації всього у 10%.
Пізніше рівень локалізації зменшили до 20%. Попри той факт, що компанія-виробник не відповідала і цій вимозі, вона все одно отримала держзамовлення, однак за умови доведення рівня локалізації до 20% до кінця 2017 року і подальшого його збільшення до 30% впродовж трьох років. Компанія на ці умови пристала. Однак, як згодом встановить слідство, відповідні витрати зі збільшення рівня локалізації компанія-виробник незаконно перекладе на бюджет, що згодом підтвердять залучені спеціалісти Державної аудиторської служби в ході перевірки.
Контракт між Міноборони та компанією-виробником передбачав часткову передоплату і фіксував неможливість перегляду ціни та граничність визначених контрактом статей калькуляції. Тим не менше, всупереч цій умові, ціну збільшили, а посадовці департаменту Міноборони, відповідальні за цю закупівлю, її погодили, попередньо узгодивши це питання з Павловським. В результаті, постачальнику автівок незаконно переплатили 17,44 млн грн, що підтверджено висновками Держаудитслужби та експертизи. Підготовче засідання у справі тривало з липня 2021 року.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»