Проєкт Державного бюджету України на 2023 рік, презентований Кабінетом Міністрів України під умовною назвою «бюджет воюючої країни», з'явився в загальному доступі.
«Слово і діло» зібрало коментарі експертів з приводу проєкту бюджету країни на наступний рік – наскільки реалістичні зазначені в ньому цифри, що вони означають і чи вийде дофінансувати бюджет відповідно до бажань уряду.
Що буде в бюджеті та що говорять експерти
Вперше в історії на оборону планують виділити близько половини від сумарних витрат. Другим за обсягом фінансування (і вперше – не найголовнішим пунктом витрат) вказуються соціальні потреби громадян.
Водночас скорочено багато видатків бюджету. Наприклад, значно урізані витрати на утримання органів влади. Урізані деякі інші витрати бюджету. Серед інших «під роздачу» потрапили аграрії – міністр агрополітики Микола Сольський зазначив, що державної підтримки аграрного сектора у 2023 році не буде.
Рекордним є й прогнозований дефіцит, який становить понад 50% від необхідної суми витрат. Закривати фінансові дірки передбачається переважно за рахунок зовнішніх запозичень (94% дефіциту покриваються зовнішніми позиками).
Денис Попович, журналіст, військовий оглядач:
«Бюджет на 2023 рік – це бюджет воюючої країни, необхідний для фінансування армії, яка різко розрослася – виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, закупівлі зброї, боєприпасів, амуніції, техніки, паливно-мастильних матеріалів.
Цілком очевидно, що закладаючи таку велику суму на військові потреби, Україна робить заділ на те, що війна може перейти й в наступний, 2023 рік. Тому кошти можуть знадобитися і на мобілізаційні заходи, і на навчання нових солдатів.
Немає жодних сумнівів в тому, що збільшення витрат необхідно. Залишаються сумніви тільки в тому, чи вистачить запропонованих коштів.»
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
«Той проєкт бюджету, який подав уряд на розгляд Верховної Ради – зрозуміло, що це бюджет воюючої країни. Навряд чи до кінця цього року закінчиться активна фаза війни, тому витрати на оборону, на ведення війни, безумовно, треба закладати на наступний, 2023 рік.
Близько 45% витрат - це витрати на оборону. Це цілком нормально для країни, яка страждає від масштабної військової агресії, логіка в цьому є.
З усім тим уряд в наступному році не зменшує соціальні виплати, вони залишаються на рівні цього року. Природно, при наявності можливостей та фінансових ресурсів підіймати соціальні виплати безумовно треба - оскільки інфляція у 25-30%, серйозно вдарить по купівельній спроможності українців.
Трохи насторожує оптимістичний прогноз про зростання ВВП, закладений в бюджеті. Якщо активна фаза війни затягнеться на один, два, а то і три квартали наступного року, в цих умовах говорити про зростання ВВП буде дуже складно.
Якими б не були витрати та дефіцит бюджету, якими б не були потреби України в наступному році – все це будуть нам покривати наші партнери, близько півсотні країн світу, найрозвиненіших і найбагатших. Вони не раз на рівні вищого керівництва – президентів, прем'єр-міністрів – підкреслювали, що будуть підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Мова не тільки про військову допомогу, а й про фінансово-економічні потреби України.
Загалом, за бюджет наступного року хвилюватися не потрібно – це буде бюджет країни, яка воює не тільки за себе, але і за весь цивілізований світ, тому всі бюджетні потреби України в наступному році будуть забезпечуватися незалежно від того, якою буде реальна ситуація в економіці.»
Андрій Блінов, економіст:
«Це досить вдала спроба відобразити те, що є зараз – факт, який склався ближче до другого півріччя 2022 року та перекочував в наступний рік. Уряд виходить з того, що війна, воєнний стан триватимуть весь 2023 рік.
Там Кабмін говорить про відносні цифри, але загалом ми бачимо, що те, що закладено на наступний рік, відповідає тим витратам, які є зараз, в щомісячному і щотижневому режимі.
Соціальні нормативи, по суті, не змінюються, вони залишаються на рівні нинішнього року. Це говорить про те, що розміри соціальної допомоги, швидше за все, мало зміняться, реальні зміни можливі тільки на відсоток інфляції.
Дефіцит бюджету, півтора трильйона гривень, при прописаному курсі - 35 млрд доларів, це приблизно по три мільярди доларів на місяць. Знову-таки це той факт, який склався за підсумками 2022 року. У перші місяці допомога від міжнародних партнерів надходила мало, це змусило НБУ виходити з рекордною емісією - 105 млрд гривень на покриття витрат, але далі Нацбанк повернувся до стандартної практики емісії – 30 млрд гривень на місяць. Все інше, навіть з невеликим запасом, покривається зарубіжними партнерами.
Єдине, що б ми з вами не прописали, що б не прописали депутати, який проєкт не прийняв би Кабінет міністрів, все залежить від волі партнерів: як вони будуть домовлятися, слідувати своїм зобов'язанням.
Поки що, на мій погляд – цілком реалістично.»
Бюджет можливостей в умовах війни
Тим часом ще в середині серпня міністр фінансів України Сергій Марченко попереджав, що бюджет на 2023 рік може бути максимально жорстким.
«Не буде витрат, які не будуть переглянуті. По всіх сферах однозначно буде перегляд всіх витрат, оптимізація. У нас бюджет виходить з одного боку дуже складний, тому що складний рік, складні макропоказники, які важко об'єктивно оцінити, багато невідомих. Але з іншого боку – досить простий. Тому, що ми повинні профінансувати пенсії пенсіонерам, зарплати медикам, педагогам, соціальний захист громадян, виплати внутрішньо переміщеним особам і кошти на військову кампанію, на армію. Весь. Бюджет буде надзвичайно жорсткий. Це бюджет можливостей в умовах війни. Але при цьому є надія, що ми зможемо його профінансувати» – розповів він.
В Офісі президента попереджали, що до кінця 2022 року дефіцит бюджету може досягти рекордної суми – 50 млрд доларів (тоді як передбачалося сім мільярдів).
Загалом, експерти оцінюють показники проєкту бюджету на 2023 рік, як реалістичні, хоча деякі моменти в проєкті називають спірними. Ймовірно, що проєкт бюджету затверджений, як якийсь компромісний варіант.
Однак експерти вже зараз не бачать особливих перешкод до його реалізації – особливо, якщо Україна буде безперебійно отримувати західну фінансову допомогу.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»