Терористам тут не місце: чи можна вигнати росію з ООН і як це зробити

Парадоксально, але терористична організація під назвою «росія», яка вчинила найбільшу кількість терористичних актів з часів ІДІЛ та найбільшу кількість воєнних злочинів з часів існування Третього Рейху, все ще залишається членом найголовнішої міжнародної організації – Організації Об'єднаних Націй (ООН). І не просто членом, а постійним членом Ради Безпеки ООН – ключового органу в справі підтримання миру та ладу.

«Слово і діло» розбиралося, чи можна вигнати росію з лав ООН, або хоча б зі складу РБ ООН, і як це можна зробити.

Чому росію треба гнати з ООН

Основною проблемою, яка пов'язана з росією, вважається те, що рф, як постійний член РБ ООН, має право вето; блокуючий голос росії здатний паралізувати діяльність Ради Безпеки, що вже, власне, не раз відбувалося. Росія активно ветує будь-які резолюції, будь-які рішення, будь-які вимоги РБ, які спрямовані проти неї та на користь України.

Така ситуація не влаштовує, ясна річ, нікого; ще 24 вересня президент Європейської Ради Шарль Мішель закликав призупинити членство рф в РБ ООН. Через три дні президент України Володимир Зеленський закликав і зовсім вигнати країну-агресора з лав організації, оскільки їй там не місце.

У США згодні з тим, що ООН потрібно реформувати, бо поточна ситуація є неприйнятною. Серед іншого, там пропонують розширити склад РБ ООН, збільшивши кількість постійних членів, а також реформу права вето.

Разом з тим США нічого не сказали про те, що росію потрібно вигнати з ООН. А постпред України в ООН Сергій Кислиця вважає, що і реформи ніякої в найближчі 10-15 років чекати не варто, та й росію не виженуть, тому що вона має ядерну зброю.

Чи реально взагалі вигнати рф з ООН

Насправді цілком реально. Законність перебування рф в складі РБ та в складі організації в цілому вельми сумнівна. Річ у тім, що росія, за заявами москви, зайняла місце СРСР в РБ ООН, оскільки є правонаступником Радянського Союзу – однак це не зовсім так.

Україна та Білорусь отримали свої місця в ООН дійсно «у спадок» – ще за Сталіна Українська та Білоруська РСР були введені до складу ООН, як одні з найбільш постраждалих країн під час Другої світової війни (це, якщо вірити офіційній версії, реальність же куди простіша – Сталіну були потрібні два додаткових голоси в організації), тобто, ці країни існували раніше, і після розпаду СРСР просто продовжили своє існування. Водночас країни під назвою «СРСР» більше не існує, як даності, що визнали в 1991 році президенти рф, Білорусі та України – Борис Єльцин, Станіслав Шушкевич та Леонід Кравчук.

Що говорить з цього приводу Статут ООН?

Там сказано наступне: держава-правонаступник не має права успадковувати від держави-попередника статус члена ООН, не кажучи вже про місце в Раді Безпеки. Виняток тільки одне - якщо це так звана держава-контінуатор, тобто вона змінила склад уряду, Конституції, територію, або назву, але продовжує існувати.

Водночас російська федерація – це абсолютно нова держава, що виникла на місці СРСР. Тобто, згідно зі Статутом ООН, вона повинна була подавати нову заявку на членство; згідно з Біловезькими угодами, СРСР, як суб'єкт, був ліквідований. Проблема криється в тому, що західні дипломатичні кола до недавнього часу вважали, що росія все ж є тим же самим СРСР, який просто «змінив обгортку» – склад уряду, Конституції, територію та назву – але продовжує існувати.

До того ж росія максимально затягнула передачу в ООН тексту Біловезьких угод, де проголошувалася ліквідація СРСР, А США закрили очі на таку явну невідповідність Статуту ООН діям рф.

Таким чином, оперуючи даними про незаконність перебування рф в ООН, можна домогтися її виключення.

Підводні камені

Щоправда, як вже було сказано, домогтися вигнання Росії з ООН буде нелегко. Згідно зі Статутом ООН, неможливо вигнати з Ради безпеки та організації діючого члена, навіть якщо він систематично порушує цей самий Статут. А найсмішніше, що навіть змінити Статут, щоб вигнати порушника, неможливо без згоди всіх членів організації – в тому числі й того, хто Статут порушує. Неважко здогадатися, що росія ні за що в житті не підтримає зміну Статуту, яка дозволить позбавити кремля членства в ООН.

До того ж на боці росії може виступити й Китай, якщо справа буде вирішуватися в рамках Ради Безпеки ООН, або ще й Білорусь з Іраном – якщо справа буде винесена на Генеральну Асамблею. Щоправда, другий випадок легше, бо що означають два голоси проти голосів десятків інших країн?

Експерти та юристи називають два можливі сценарії вигнання рф з ООН:

• «Югославський»: згідно з цим сценарієм, за ініціативою України Радою Безпеки визнається, що СРСР припинив своє існування, отже, росія не має права займати своє місце в РБ ООН і повинна заново подавати заявку на членство в організації в цілому. При цьому тут можна провести рішення, як процедурне, тобто до нього не може бути застосовано право вето і потрібно більшість голосів, а не повна згода всіх, також росія в цьому випадку не отримає права голосувати.
• «Китайський»: може бути застосований у випадку, якщо потрібно провести вигнання рф, не вдаючись до обговорення в РБ ООН. Генеральна Асамблея за поданням України в цьому випадку повинна визнати, що оскільки СРСР розпався, ніхто не може представляти інтереси цієї країни в ООН, а значить, росія, яка зайняла місце СРСР в організації, повинна бути вигнана.

У будь-якому випадку, питання з вигнанням росії з ООН потрібно вирішити в найкоротші терміни. Причина не стільки в тому, що росія – ганьба ООН, оскільки «прославилася» тероризмом на державному рівні та воєнними злочинами; а в тому, що поки рф засідає в ООН, говорити про якийсь рух до миру і притягнення російських військових злочинців до відповідальності не доводиться.

Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»