МОН України поки що не може планувати проведення ЗНО наступного року у традиційному форматі. Тому за умов військового стану ЗНО можуть знову замінити мультипредметним тестом.
Про це повідомив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет у Telegram.
Вступна кампанія під час війни: чому мультитест для випускників викликає занепокоєнняЯкі побоювання виникають щодо мультипредметного тесту та у чому його переваги, читайте у матеріалі Слово і діло.
«Безпека та труднощі логістики не дозволяють МОН планувати проведення зовнішнього незалежного оцінювання у традиційному форматі. МОН як альтернативу ЗНО розглядає проведення у 2023 році вдосконаленого НМТ. Тестові завдання складуть згідно з програмами ЗНО з відповідних предметів», – розповів Шкарлет.
Також, за його словами, неможливо охопити тестуванням потенційних студентів до українських закладів вищої освіти, які тимчасово перебувають за кордоном.
Міністр зазначив, що НМТ міститиме обов'язкові та додаткові блоки. Обов'язковий складатиметься з чотирьох предметів – української мови, математики, історії України, іноземної мови (на вибір – англійська, французька, німецька та іспанська мови).
Спочатку вступники будуть протягом 90 хвилин виконувати завдання з української мови та математики, а після короткої перерви – з історії України та іноземної мови (також 90 хвилин). В окремий день вони зможуть скласти додатковий блок НМТ із фізики, хімії чи біології. Результатом можна буде замінити оцінку з історії України чи іноземної мови. Тестування з додаткових предметів триватиме 75 хвилин.
За словами Шкарлета, реєстрація для участі у НМТ планується у квітні, а тестування – у червні – липні 2023 року. Для вступу до 2023 року можуть бути використані результати НМТ 2022–2023 років, а також ЗНО 2020–2021 років.
Нагадаємо, 2022 року через війну замість ЗНО для вступу на бюджет абітурієнтам потрібно було скласти національний мультипредметний тест, а контрактникам – подати мотиваційний лист.
У листопаді Верховна рада продовжила воєнний стан.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»