Вищий антикорупційний суд дозволив заочне розслідування стосовно колишнього голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитра Вовка. Його підозрюють у новій справі про формулу «Роттердам+».
Таке рішення 26 грудня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Також разом із ним суддя дозволив заочне розслідування стосовно колишнього заступника начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського.
«Клопотання детектива НАБУ про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно (Володимира Бутовського – ред.) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року - задовольнити. Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно (Володимира Бутовського – ред.), підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України... Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно (Дмитра Вовка – ред.), підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишній голови НКРЕКП Дмитро Вовка і Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.
Раніше НАБУ завершило розслідувати старий епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»