Майже 10 млн грн застави внесли за заступника начальника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Віталія Кучерука. Його підозрюють у причетності до справи колишнього народного депутата від Радикальної партії Сергія Скуратовського.
Про це журналісту «Слово і діло» повідомили співрозмовники в антикорупційних органах правопорядку.
Як відомо, Вищий антикорупційний суд заарештував Кучерука з альтернативою 9 924 000 грн застави. Як стверджують співрозмовники, за підозрюваного вже внесли кошти і він вийшов зі слідчого ізолятора. Наразі на Кучерука поклали такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися за межі території Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками, а також здати на зберігання закордонні паспорти.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу та іншим особам у завданні понад 112 млн грн фінансовій установі. За інформацією «Слово і діло», йдеться про колишнього депутата Сергія Скуратовського.
За версією слідства, у 2019 році Скуратовський, будучи фактичним власником низки юридичних осіб, здійснював забудову земельної ділянки на околиці Києва. Будівництво проводилося за кредитні кошти під заставу збудованого в майбутньому багатоквартирного житлового комплексу, земельних ділянок та низки особистих порук (в тому числі і самого народного обранця).
З метою уникнення іпотечних зобов'язань та отримання можливості продати збудовану житлову нерухомість народний депутат із залученням начальника відділення Головного слідчого управління СБУ (на теперішній час особа обіймає керівну посаду в Центральному апараті ДБР), керівника підрозділу АРМА, керівництва державного підприємства «Сетам», а також оцінювачів організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи через відповідне Нацагентство та держпідприємство.
Особи використовували підроблені офіційні документи, надавали та отримували неправомірну вигоду. Завдяки чому врешті домоглися викупу вказаної нерухомості за заниженою вартістю на підконтрольну юридичну особу.
Висновками експертиз підтверджено, що реалізація цієї злочинної схеми заподіяла банківській установі шкоди понад 112 млн грн – саме така сума складає різницю між реальною вартістю та тою, яку сплатили зловмисники.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»