Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на проведення заочного розслідування стосовно підозрюваного Олексія Коронського, якого НАБУ і САП розшукують у справі махінацій з арештованим та переданим в управління Національного агентства з менеджменту та розшуку активів (АРМА) майном.
Таке рішення 6 лютого ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11.05.2019 стосовно (Олексія Коронського – ред.) підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. У випадку, якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестали існувати, подальше досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України», – йдеться в рішенні.
В ухвалі не вказується прізвище підозрюваного, проте, за інформацією «Слово і діло», йдеться про Коронського. Раніше ВАКС заочно взяв його під варту.
Нагадаємо, раніше НАБУ та САП повідомили про підозру організатору розтрати заарештованого та переданого в управління АРМА майна вартістю понад 485 млн грн юристу Андрію Довбенку. Йому повідомили про підозру заочно, оскільки його місцезнаходження не було встановлено.
За даними прокуратури, організатору злочину-власнику низки юридичних компаній інкриміновано вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, год. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
До цього НАБУ та САП повідомили про підозру ексголові АРМА Антону Янчуку та іншим у махінаціях із заарештованим майном.
Як стверджують в НАБУ, арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання судових рішень. Посадовці АРМА, своєю чергою, готували обґрунтування, що такими активами важко управляти, зберігати або ж вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість. В подальшому майно оцінювала компанія-учасниця схеми за суттєво заниженою вартістю. За нею майно виставляли на електронні торги, організовані ДП «СЕТАМ». В свою чергу представники держпідприємства, учасники-змови, організовували торги у такий спосіб, щоб забезпечити перемогу наперед визначеній приватній компанії.
НАБУ та САП здобули докази щонайменше чотирьох епізодів такої протиправної діяльності упродовж 2019 року.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»