Одне з основних питань на фронті війни проти російських окупантів в Україні у 2023 році – не те, чи перейде Україна в контрнаступ, щоб відбити свої території, а коли вона його почне. У США вважають, що Україна повинна починати контратаку якомога швидше – поки росія не встигла накопичити резерви та не почала свій власний наступ. Відкриття рф вдругого фронту за кількома напрямками може якщо не поставити хрест на планах контрнаступу, то відсунути його в дуже довгий ящик. Однак Україна поки відмовляється наступати – головним чином тому, що ще не готові ударні підрозділи, а із Заходу не прибула військова допомога.
«Слово і діло» спробувало розібратися в тому, коли може початися контрнаступ України, чи можна почати його, не чекаючи закінчення поставок військової допомоги і які ризики в цьому випадку.
Україна завдає удару у відповідь
Українські військові готуються до контрнаступу, щоб відбити у російських окупантів захоплені території країни. План на 2023 рік – про що говорив і президент України Володимир Зеленський - викинути росіян за межі кордонів 1991 року і постаратися завершити війну в цьому році. Попри похмурі прогнози деяких генералів США, ЗСУ впевнені в перемозі.
Постачання танків Україні: які країни і скільки обіцяли відправитиЗахідні танки обіцяли передати Україні США, Німеччина, Британія, Франція, Іспанія, Польща, Нідерланди та низка інших країн. Хто, які танки та скільки обіцяв – на інфографіці.
Втім, багато що залежить від своєчасних постачань озброєння від Заходу для ЗСУ. Так, президент Зеленський говорив раніше, що українській армії необхідно від 300 до 500 танків для проведення контрнаступу та звільнення окупованих росіянами територій.
Окрім того, потрібні не тільки танки, але й багато іншого. Зокрема, це артилерія, безліч боєприпасів до неї – темпи витрати снарядів на фронті з обох сторін просто величезні – спорядження, легка бронетехніка, а головне, не завадили б бойові літаки та далекобійні ракети.
В ході дев'ятої зустрічі Контактної групи допомоги обороні України на авіабазі Рамштайн союзники пообіцяли, що допоможуть Україні перейти в контрнаступ на російських терористів. У США зазначили, що очікують українського контрнаступу вже навесні. А президент США Джозеф Байден, виступаючи 21 лютого у Варшаві, ще раз підтвердив – США допомагатимуть Україні звільняти українські землі, в тому числі йдеться про підготовку контрнаступу на Сході та півдні країни.
Дев'ятий Рамштайн: які підсумки зустрічі та що отримає Україна від країн ЗаходуПро те, яку зброю отримає Україна за підсумками дев'ятого Рамштайна та чи виправдалися очікування Києва від зустрічі – в матеріалі Слово і діло
Колишній глава ЦРУ Девід Петреус вважає, що терміни контрнаступу будуть трохи зрушені – на літо 2023 року, проте не сумнівається в його успіху – за умови, що озброєння будуть постачатися оперативно, а стратегія атаки на росіян буде обрана правильно.
Чи потрібно Україні наступати прямо зараз
Так, у США вказували Україні на те, що терміни контрнаступу варто зрушити – у бік якнайшвидшого його початку – але насправді питання це далеко не однозначне. І навіть наполегливі рекомендації Вашингтона навряд чи щось змінять.
Хоча деякі ЗМІ зробили припущення, що візит президента США Джозефа Байдена в Україну 20 лютого міг являти собою якусь форму тиску на Україну з метою спонукати Київ до якнайшвидшого контрнаступу, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов вважає, що ці події між собою не пов'язані.
Приїзд Байдена в Україну 20 лютого: що відомо і що це означає для УкраїниЧому Байден приїхав в Україну, що означає його візит для України та що він повинен був продемонструвати українцям і росії – в матеріалі Слово і діло
«Я не думаю, що Сполучені Штати наполягатимуть на контрнаступі настільки, що сам Байден приїхав до Києва тиснути. Що буде на полі бою, в першу чергу вирішується військовими. Байден міг говорити трохи про інші речі – реформи, антикорупцію... а що робити на полі бою, тут генерали справляються, у Байдена досить розуму, щоб в ці речі не втручатися. Якщо є якісь переговори на цю тему, вони йдуть по лінії військових, а не політиків» – зазначив він.
По-перше, західні аналітики вважають, що на деяких ділянках український контрнаступ не припинявся з осені – зокрема, йдеться про Кремінський напрямок на Луганщині. Однак там ЗСУ повільно і не поспішаючи «прогризають» російську оборону, виснажуючи терористів і уникаючи надмірних втрат.
Водночас героїчна оборона Бахмута і Вугледара вимотує війська рф і не дає росіянам зосередитися на підготовці до власного наступу – хоча в США вже кілька разів пропонували Україні залишити Бахмут, оскільки Вашингтон побоюється, що вперта оборона міста може «з'їсти» українські підрозділи, призначені для контрнаступу.
Чому російські окупаційні війська рвуться до БахмутаЗахоплення Бахмута відкрило б росіянам вихід на адміністративний кордон Донецької області. Крім того, у місті окупантам було б добре пережити зиму, а боями вони намагаються виснажити сили ЗСУ.
З іншого боку, надмірне затягування з початком контрнаступу може привести до того, що російські війська в буквальному сенсі закопаються в землю по вуха, і викурювати їх з тих щурячих нір, що нариють солдати рф, доведеться дуже довго і великою ціною. Також є побоювання, що рф настільки встигне посилити своє угруповання, що або сама почне наступ, або спробує контрнаступати у відповідь на українську атаку.
Експерт Міжнародного інституту демократій Євген Дикий попереджає, що питання часу початку контрнаступу досить важливе – так, без належної підготовки контрнаступ може захлинутися і призвести до значних втрат, завершившись фактично поразкою Збройних сил України.
«Такий ризик існує. Водночас є ризик, що буде втрачено вікно можливостей, що ми дуже затягнемо з контрнаступом, і союзники почнуть згортати допомогу» – зазначив він.
За словами Дикого, Україна зараз знаходиться в невигідному становищі, оскільки багато зброї їй було обіцяно західними союзниками. Але по факту це озброєння закінчить прибувати в Україну тільки до осені 2023 року.
152 vs 155: Чому Україні бракує снарядів на фронтіПро те, чому в Україні виникла проблема зі снарядами і як можна вирішити цю проблему – в матеріалі Слово і діло
«Це «багато що» мало б набагато більше значення, якби було обіцяно, припустимо, влітку минулого року. У тому масштабі, який існує зараз, після того, як росія змогла провести мобілізацію – через те, що минулого року нам дуже обмежено постачали озброєння – так от, в цій ситуації, коли на нашій території 320 тисяч росіян, тієї зброї, яку нам пообіцяли на останніх двох Рамштайнах, насправді недостатньо для успішного контрнаступу по всьому фронту. Більш того, якби ця зброя вже зараз була у нас, а не просто була б обіцяна, це давало б нам шанс, підкреслюю – шанс» – пояснив експерт.
Фактично, зазначив Дикий, Україна зараз опинилася в ситуації, коли союзники ставлять Україні питання про контрнаступ, оскільки їм потрібно пояснити власним виборцям та платникам податків, чому Україні було стільки обіцяно.
При цьому зброя Україні дається в невеликих кількостях і дуже повільно – самі союзники безумовно не ризикнули б наступати з такими ресурсами, проте таким чином західні країни хочуть не допустити виникнення у своїх країнах скептичних настроїв.
«Це дуже неприємне становище. Воно мені нагадує минулорічну ситуацію з Херсоном. Коли ми так само почали наступ в лоб на Херсонщину здебільшого тільки через політичне наполягання наших союзників. І тоді початок цього наступу був для нас дуже невдалим... це був наступ, до якого ми були не готові. На щастя, нас тоді дуже виручив вдалий контрнаступ на Харківщині. А потім противника з Херсона вдалося витіснити, без лобового штурму міста, пощастило-пощастило... Зараз така ситуація, з наступом, до якого ми не готові, може повторитися, тільки в куди більшому масштабі. Ми хочемо переконати Захід у тому, що росію можна перемогти, а нам кажуть: ну що ж, ок, тоді швиденько нам цю проблему продемонструйте. І схоже, що нам знову доведеться власними жертвами, власною кров'ю компенсувати бажання союзників побачити швидку перемогу України» – пояснив він, додавши, що ситуація дійсно з великими ризиками.
Дикий при цьому окремо підкреслив – не варто думати, що союзні держави настільки погані, що навмисно штовхають Україну на кровопролитні наступи без підготовки. Україна десятиліттями намагалася проводити багатовекторну політику, а вже після 2014 року втратила чимало часу, замість того, щоб всіляко нарощувати власну обороноздатність.
«Щонайменше вісім останніх років у нас вже йшла війна. Але ми до неї не готувалися, як слід, Ми втратили час, і тільки тепер тому ми повністю залежимо від союзників в плані поставок озброєння боєприпасів. А якщо ми від них залежимо ми повинні враховувати їхні інтереси та коригувати свої військові плани на догоду зовнішньополітичним обставинам» – резюмував експерт.
Втім, військовий оглядач Денис Попович, на відміну від Дикого, вважає, що зброя прибуде вчасно. Однак він також підкреслює, що контрнаступ – це те питання, в якому безумовно поспішати не рекомендується, навіть якщо на цьому наполягають союзники.
«Я не маю права коментувати плани командування ЗСУ з приводу можливих планів контрнаступу, якщо воно планується найближчим часом. Я буду щасливий, якщо воно дійсно планується і тим більше якщо воно буде мати успіх! Але, на мій погляд, Україна поки не має ресурсів для проведення великого контрнаступу в найближчій перспективі. Плюс – попереду бездоріжжя, яке також внесе свої корективи. Тому я не думаю, що Україна почне наступати раніше, аніж будуть сформовані ударні бригади на базі західних зразків озброєнь, навчені та оснащені нові війська, в тому числі й за допомогою наших західних партнерів. Завершення цих процесів планується навесні. Тому я думаю, що якихось ходів з боку України слід чекати не раніше квітня-травня. Затягування термінів боятися не варто. Іноді слід ретельно підготуватися, ніж діяти в поспіху. Думаю, це якраз такий випадок» – запевнив він.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»