Олександр Лукашенко з перших днів повномасштабної агресії проти України повністю віддав свою країну, її військову інфраструктуру та повітряний простір у користування рф. При цьому повноцінно брати участь у явно програшній війні білоруський диктатор відмовляється, незважаючи на звинувачення у «підготовці нападу» у бік України. Цікаво, що дев'ять років тому Лукашенко називав Україну «найдружнішою країною», а ще чотири роки тому обіцяв відсутність «проблем на білоруському кордоні». Тепер же самопроголошений президент говорить про Україну та війну проти неї кремлівськими штампами. Як змінювалася його риторика, проаналізувало «Слово і діло».
У 2014 році після анексії Криму та початку подій на Донбасі до Білорусі до Олександра Лукашенка приїжджав виконуючий обов'язки президента України Олександр Турчинов.
Лукашенко тоді сказав, що Білорусь «завжди буде поруч із вами, як із найдружнішою державою». Він також запевнив Турчинова, що «ніколи третя сторона з території Білорусі не погрожуватиме Україні».
У жовтні 2014-го Лукашенко назвав неприпустимим, «якщо якась держава порушує гарантовану територіальну цілісність та забирає частину території у тієї чи іншої держави». Таким чином він звинуватив рф у порушенні міжнародних договорів через анексію Криму та підтримку «ДНР» і «ДНР».
Варто зазначити, що незважаючи на нинішню залежність від росії, Білорусь досі не визнала «незалежність» «Д/ЛНР», а також анексію Криму.
У квітні 2016 року Лукашенко у посланні до народу та парламенту заявив, що білоруси не будуть «хлопчиками на побігеньках» у росії. Як він сказав, Білорусь – «самостійна суверенна держава, образно кажучи, яка живе з росією в одному будинку, але має свою квартиру».
Восени 2018 року Лукашенко зустрічався з Петром Порошенком у Білорусі. П'ятому президенту України він знову гарантував, що «Мінськ налаштований виключно миролюбно». «Ми якщо й прийдемо з півночі до вас, – я хочу, щоб це почули деякі військові в Україні, – то ми прийдемо комбайнами, тракторами, тролейбусами та автобусами. Ми ніколи не прийдемо до вас на танках», – казав він.
До речі, тоді ж Лукашенко сказав, що Білорусь не проситься в Україну миротворцями. А вже за рік заявив про готовність ввести миротворців на непідконтрольні Києву території. Але участь у бойових діях він категорично відкинув.
У жовтні Лукашенко зустрівся із Володимиром Зеленським, якому теж пообіцяв «вічну дружбу». «Ви взагалі ніколи не мали проблем з території Білорусі та з Білоруссю, ви ніколи не будете їх мати. Ми завжди будемо найдобрішими та найнадійнішими вашими прибічниками, партнерами», – говорив він Зеленському.
Радикально все змінилося у 2020 році. На відносини Києва та Мінська вплинула, зокрема, історія із затриманням «вагнерівців», яких Білорусь видала росії, а не Україні. Згодом Україна, як і Євросоюз, не визнала Лукашенка легітимним президентом.
Як змінювалась орієнтовна чисельність російських військових на території БілорусіЯк змінювалася орієнтовна чисельність російських військових у Білорусі – на інфографіці. Наразі та знаходиться близько 9 тисяч окупантів.
Погрози з боку Білорусі пролунали у листопаді 2021 року. Лукашенко заявив, що «якщо на Донбасі чи десь на кордоні з росією знову розв'яжуть війну, Білорусь осторонь не залишиться і ясно, на чиєму боці буде». Він сказав, що у нього «немає відомостей про запланований напад росії на Україну».
24 лютого минулого року, коли російські війська напали на Україну з боку Білорусі, Лукашенко заявив, що білоруська армія у цьому участі не бере. «Ще раз говорю: наших військ там немає. Але якщо треба буде, якщо це буде потрібно Білорусі та росії, вони будуть», – уточнив він.
11 березня Лукашенко у розмові з путіним видав своє уже знамените «звідки на Білорусь готувався напад», звинувативши Україну в «підготовці атаки»: «Я зараз вам покажу, звідки на Білорусь готувався напад. І якби за шість годин до операції не було завдано превентивного удару по позиціях – чотири позиції, я зараз покажу карту, я приніс – вони б атакували наші війська Білорусі та росії... Не ми розв'язали цю війну, у нас совість чиста».
У жовтні самопроголошений президент визнав участь Білорусі у війні проти України: «Але ми нікого не вбиваємо. Ми нікуди не надсилаємо своїх військових. Ми не порушуємо своїх зобов'язань».
Він пояснив це необхідністю «не допустити поширення конфлікту на територію Білорусі» та «не допустити завдання удару по Білорусі з боку Польщі, Литви та Латвії».
У листопаді Лукашенко категорично відкинув можливість введення білоруської армії в Україну: за його словами, ці 35-40 тисяч не допоможуть росії вирішити проблеми.
Нещодавно Лукашенко вкотре повторив умови для залучення білоруської армії у війні – якщо «хоч один солдат прийде на її територію вбивати».
Нагадаємо, ЗМІ оприлюднили можливу стратегію взяття під контроль росією політики, економіки та військового потенціалу Білорусі до 2030 року.
З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, скільки двосторонніх угод діяло між Україною та Білоруссю, а також, як змінювалися обсяги торгівлі.
Також ми аналізували, як змінювалися відносини України та Білорусі у період президентства Володимира Зеленського (станом на серпень 2021-го).
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»