Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну завдало нашій країні колосальних збитків, які оцінюються щонайменше у 600-750 млрд доларів станом на початок 2023 року. Питання післявоєнного відновлення України – це питання, перш за все, великих фінансових вливань в країну, оскільки українська економіка зараз не може «потягнути» відновлення і навряд чи зможе зробити це після війни. Одним з інструментів відновлення як в Києві, так і на Заході бачать використання заморожених активів рф з метою відбудови зруйнованого в Україні після того, як війна буде закінчена.
«Слово і діло» розбиралося, які втрати України на поточний момент, і як йдуть справи з конфіскацією активів країни-агресора на Заході й у нас.
Втрати України
Економічний, екологічний та людський збиток, якого Україна зазнала під час війни, просто колосальний. Так, економічні втрати країни, як прямі, так і непрямі, за даними «Інституту законодавчих ідей», сягають 750 млрд доларів, значний також збиток, завданий бойовими діями української екології – станом на 31 грудня 2022 року він становив 1,5 трлн грн, а вже станом на 1 березня 2023 року – 2 трлн грн, тобто, лише за два місяці зріс на півтрильйона.
Окрема історія - міни, якими забруднена третина країни, а розмінування теж коштує грошей, не кажучи вже про те, що на мінах вже після закінчення війни все одно можуть гинути люди та підриватися техніка.
Оцінити фінансово людські втрати, яких зазнала Україна, взагалі неможливо – прецедентів такої оцінки у світі ще ніколи не було. Кожне життя, відібране російським вторгненням безцінне і навряд чи може бути компенсована грошима.
Для більш точної фіксації збитків України на Заході в Гаазі буде створено особливий реєстр – його співробітники займуться збором інформації щодо збитків України та українців від вторгнення рф. Але це робота на довгі роки, а розробляти план відновлення України, так само як і вишукувати на це гроші, потрібно вже зараз.
Україна вже неодноразово говорила про те, що росія повинна виплатити репарації після того, як зазнає поразки у війні. Але одними репараціями економіку не врятуєш – тим більше, що не виключається варіант, за якого росія відмовиться їх виплачувати.
Росія заплатить за все: що таке репарації та чому важливо змусити рф їх виплатитиПро те, що таке репарації та чому для України так важливо змусити росію заплатити абсолютно За весь збиток від війни – в матеріалі Слово і Діло
Західні країни-союзники згодні допомагати Україні у відновленні після війни, однак і їхні кошти не безмежні. Тому у зв'язку з тим, що можливість отримання репарацій досить примарна, а ресурси союзників можуть закінчуватися, справі відродження України повинні послужити російські активи, заморожені з початком вторгнення в безлічі західних держав.
Що з російськими активами відбувається на Заході
Західні країни, які є союзниками України, заморозили великі фінансові кошти, що належать російському агресору. Так, з лютого 2022 року було заморожено понад 300 млрд доларів активів зовнішнього валютного резерву центрального банку рф – що в росії сприйняли дуже істерично та охрестили «крадіжкою».
Економіст пояснив, чому РФ більше ніколи не побачить своїх золотовалютних резервівОбмеження, озвучені російським Центробанком, для тамтешніх валютних вкладників – остаточні. Росіяни можуть попрощатися із золотовалютними резервами в тому обсязі, в якому їх заморозили.
Однак точна цифра всіх заморожених на Заході російських активів поки що невідома, оскільки сюди входять не тільки заморожені активи у власності країни-агресора, а й майно приватних осіб. Стверджується, що сума приватних російських активів, заморожена у світі, становить близько 100 млрд доларів – сюди входить майно олігархів, російських чиновників, пропагандистів та прихильників війни в Україні.
В рамках десятого пакета санкцій в ЄС вимагають від банків вказати точні суми заморожених активів рф.
Втім, заморозка активів рф без їхньої конфіскації є абсолютно неефективним заходом. Зараз ці гроші лежать мертвим вантажем, хоча могли б вже працювати на відновлення України.
Хоча ще в листопаді 2022 року Європейська комісія повідомила, що вивчає юридичні варіанти конфіскації російського державного та приватного майна у якості оплати за відновлення України, проте навіть зараз про конфіскацію даних активів на користь України мови поки що не йде. Причина – європейські країни активно посилаються на правові підстави, в тому числі на право приватної власності. Один з варіантів, який пропонується до розгляду в Євросоюзі - створити фонд заморожених російських активів.
Розглянемо, як йдуть справи з конфіскацією активів у основних союзників України.
Євросоюз
Найбільше російських грошей знаходиться в Європейському Союзі. Так, тільки приватних активів в ЄС заблоковано на суму до 68 млрд доларів, крім того, понад 140 млрд доларів активів Центробанку росії також було заморожено саме в країнах-членах ЄС. У суму заарештованих активів не входить численна нерухомість російських громадян, яка також часто потрапляє під арешт.
Попри те, що ЄС підтримує ідею конфіскації активів рф, законодавчого механізму такої конфіскації немає, що дозволяє першим особам ЄС «розводити руками», коли мова заходить про конфіскацію. Єдиною країною ЄС, яка самостійно розробляє механізми конфіскації майна росіян, стала Естонія.
Швейцарія
Ситуація з російськими активами на даному етапі найважча саме тут. Швейцарія заморозила російських коштів сумарно на 17,6 млрд франків, хоча офіційно називається сума у два рази менше. При цьому мова йде тільки про ті кошти, які заблоковані Міжнародною фінансовою групою Credit Suisse.
Всього у Швейцарії може перебувати російських активів до 46 млрд, або навіть до 50 млрд швейцарських франків. Однак конфісковувати їх швейцарський уряд не поспішає, попри навіть тиск Вашингтона, посилаючись на «юридичні формальності», а також, цілком традиційно, на свій «нейтралітет». При цьому по лінії Європейського Союзу на Швейцарію чинити тиск неможливо, оскільки ця країна є членом лише Шенгенської угоди, але в ЄС не вступила.
Втім, у світової громадськості вже є досвід примусу Швейцарії до конфіскації активів, придбаних незаконними засобами. Йдеться про нацистські активи після Другої світової війни, коли країни-союзники буквально змусили Швейцарію конфіскувати та передати їм фінансові кошти та майно, що знаходяться на території країни, однак належать німецьким нацистам. Тому рано чи пізно, але Швейцарія буде змушена піти на конфіскацію російських активів.
Бельгія
Говорячи про ситуацію з російськими активами в Європейському союзі, варто окремо згадати Бельгію.
Маленька європейська держава лідирує в ЄС за кількістю заморожених російських активів. Нещодавно міністерство фінансів Бельгії повідомило, що заморозило вже 58 млрд євро російських активів.
Крім того, мінфін Бельгії блокує транзакції, пов'язані з рф – станом на березень заблоковано транзакцій на 191 млрд євро, десятки транспортних контейнерів, автомобілів і підсанкційних вантажів так і не прибули до росії.
Втім, на жаль, окрім заморозки активів і блокування транзакцій, більше Бельгія нічого з російськими грошима не робить. Причина все та ж – юридичні тонкощі та нюанси.
США
У США підхід до питання конфіскації активів рф відрізняється від європейського. Хоча Сполучені Штати також апелюють до юридичної сторони питання, ще 22 грудня 2022 року Конгрес затвердив важливу поправку – вона стосується фінансування витрат уряду і в теорії дозволить передавати заарештовані російські активи Україні, оскільки дозволяє вилучати арештоване майно осіб, які перебувають під санкціями США.
Більш того, 3 лютого 2023 року був зроблений маленький, але безумовно, дуже важливий крок у цьому напрямку – генеральний прокурор США Меррік Гарленд санкціонував передачу Україні 5,4 млн доларів активів російського олігарха-терориста Костянтина Малофєєва.
Однак поки що передача активів Малофєєва – єдиний приклад, коли російські активи, заарештовані на Заході, дійсно були конфісковані та передані в розпорядження України. Тим часом на території США також заморожені значні кошти російського Центробанку – мова може йти про 38 млрд доларів.
Канада та Велика Британія
Канада також працює в напрямку конфіскації активів рф для їхньої передачі на користь України. Варто сказати, що це перша країна, яка вже впровадила у своє законодавство таке поняття, як конфіскація активів підсанкційної особи.
Згідно з даними «Інституту законодавчих ідей», загальна вартість активів, заморожених в Канаді, становить близько 16 млрд доларів. Однак поки нічого з цього не конфісковано. Хоча нещодавно офіційна влада Канади повідомила про те, що судовий процес – перший такого роду – щодо конфіскації активів вже йде. Мова про 26 млн доларів, які належать російському олігарху Роману Абрамовичу.
ЗМІ оцінили втрати російських мільярдерів за рік війни росії проти УкраїниНайбільших фінансових втрат зазнав власник Северсталі Олексій Мордашов. У першу трійку за обсягом втрат також потрапили Володимир Лісін та Роман Абрамович.
Один з найближчих союзників України, Велика Британія, вже заявила, що планує використовувати в створенні механізму конфіскації активів рф досвід Канади. Тим часом Британія, що називається, «залита» російськими грошима – це, як-не-як, улюблене місце проживання багатьох багатих росіян, серед яких чимало олігархів.
І хоча у Британії заарештовано російських активів – як приватних, так і державних – на суму понад 20 млрд доларів, дуже багато об'єктів нерухомості та рахунків росіян поки що залишаються поза зоною уваги британських правоохоронних органів. Що ж стосується їхньої конфіскації, то зараз в британському парламенті вивчається законопроєкт, що враховує досвід Канади в цьому питанні, але от коли він буде остаточно розглянутий і прийнятий – сказати дуже складно.
Конфіскація російських активів в Україні
На відміну від західних держав, Україна не може панькатися з активами, які належать ворогу. Державі, яка щосили бореться з ворожим вторгненням, важлива кожна копійка, тому активи росіян в країні підлягають націоналізації не оглядаючись на право приватної власності – і лише у 2022 році Верховна Рада позначила понад 900 об'єктів, які будуть націоналізовані
Якщо за весь 2022 рік держава вилучила тільки активи трьох російських банків, отримавши близько 17 млрд грн, то вже на початку 2023 року ситуація змінилася і по майну росіян пройшла «коса смерті». Зокрема, тільки за лютий і перші дні 2023 року в руки держави перейшла низка активів, які раніше належали російським бізнесменам.
3 лютого Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду конфіскувала Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат. Це підприємство було власністю російського олігарха Михайла Шелкова та було конфісковано в межах застосовуваних до нього санкцій.
16 лютого Вищий антикорупційний суд виніс рішення у справі про конфіскацію на користь держави активів російського олігарха Олега Дерипаски. Конфісковані були частки олігарха в декількох заводах, кар'єрах та інших підприємствах на території України.
27 лютого стало відомо, що ВАКС конфіскував на користь держави 88,89% акцій PIN банку, яким володів російський підприємець Євген Гінер. Як і в ситуації з Дерипаскою та Шелковим, підставою для вилучення стали санкції, впроваджені РНБО проти Гінера.
Буквально наступного дня, 28 лютого, за матеріалами СБУ суд заарештував майно російського бізнесмена Миколи Сердюка. Вважається, що Сердюк причетний до фінансування російської агресії – росіянин фінансує навчально-випробувальні центри у рф, де російські терористи, серед іншого, готують ракетні теракти проти України.
Нарешті, 7 березня ВАКС прийняв до розгляду заяву щодо конфіскації активів російського олігарха Аркадія Ротенберга та його сина Ігоря. Обидва знаходяться під санкціями та немає сумнівів в тому, що їх майно також перейде в руки держави.
Загалом, тенденція, яка склалася в Україні щодо російських активів, дозволяє стверджувати, що і надалі майно російських підприємців, особливо тих, хто потрапив під санкції та підтримує агресію рф, стане власністю України та допоможе країні в післявоєнному відновленні.
Однак основні маси російських грошей зосереджені на Заході; в порівнянні з ними «українські» активи росіян виглядають краплею в морі. І якщо Захід не зробить зусиль по конфіскації російських активів та передачі їх у розпорядження України, то темпи та швидкість післявоєнного відновлення країни опиняться під великою загрозою – в кращому випадку це займе десятиліття, оскільки не буде належного фінансування.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»