САП скерувала до суду перший епізод справи про «Роттердам+»

Читать на русском
Справа Роттердам плюс. До суду скеровано перший епізод справи та заявлено цивільний позов на суму 19,357 млрд гривень.
Фото Слово і діло

Прокурори САП 15 березня за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт щодо 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули «Роттердам+».

Про це повідомила пресслужба САП.

НАБУ і САП завершили розслідувати другий епізод справи «Роттердам+»Антикорупційні органи правопорядку завершили розслідування другого епізода завдання збитків від впровадження Нацкомісією скандальної формули.

За оцінкою слідства запроваджена формула призвела до завдання протягом 2016-2017 років 19,357 млрд гривень збитків споживачам електроенергії.

Прокурором також заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд гривень.

Серед обвинувачених:

  • голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП);
  • член НКРЕКП;
  • начальник відділу НКРЕКП;
  • керівник управління НКРЕКП;
  • заступник комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключовий оператор ринку теплогенерації України;
  • директор департаменту однієї з компаній зазначеної групи (посади вказані на момент вчинення злочину).

Дії всіх осіб кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Представникам приватних компаній інкримінують пособництво у цьому злочині.

Нагадаємо, НАБУ завершило розслідувати справу «Роттердам+» у вересні 2022 року.

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Як відомо, прокурор САП Денис Демків вчетверте закривав справу «Роттердам+».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: