Російські терористи 14 березня зробили новий крок у своїх провокаціях проти миру і стабільності. Над міжнародними водами Чорного моря двома російськими винищувачами Су-27 був збитий розвідувальний безпілотник США MQ-9 Reaper, який вів спостереження за півднем України. У США інцидент вже викликав велике обурення, тоді як росія бреше, що озброєння не застосовувала і винищувачі в контакт з БПЛА не входили.
Розповідаємо, що сталося 14 березня над Чорним морем та якими можуть бути наслідки.
Що відомо про інцидент: версія США
Першим про інцидент зі знищенням американського БПЛА написала спільнота OSINTdefender в Twitter. У повідомленні було сказано, що надійшла інформація про «інцидент», до якого був залучений розвідувальний безпілотник США MQ-9 над Чорним морем – і що БПЛА був збитий росіянами.
Потім з коментарями виступили в Європейському командуванні ЗС США, до відповідальності якого відносився збитий БПЛА. Там заявили, що безпілотник нібито зіткнувся з російським літаком Су-27 в процесі польоту, після чого впав у міжнародні води.
Однак трохи пізніше цю заяву спростували в Білому домі. Було заявлено, що президент Джозеф Байден вже в курсі інциденту, і що БПЛА був навмисно збитий росіянами.
«Наш дрон MQ-9 виконував звичні операції в міжнародному повітряному просторі, коли він був перехоплений і збитий російським літаком, що призвело до падіння і повної втрати MQ-9» - прокоментував інцидент командувач ВПС США в Європі та Африці генерал Джеймс Хекер.
Тим часом деталі інциденту почали просочуватися до ЗМІ. Так, служба новин CNN випустила власний репортаж щодо інциденту. У ньому з посиланням на неназваного чиновника США наводиться розповідь про те, що, власне, сталося. БПЛА вів розвідку в міжнародних водах, коли його перехопили два російських Су-27; один з них кілька разів зливав паливо перед БПЛА, намагаючись «засліпити» та пошкодити дрон, а потім другий пішов на таран і пошкодив пропелер літального апарату, після чого військові США самі збили дрон та затопили його на великій глибині.
Ще одна публікація з деталями інциденту вийшла у виданні The New York Times-газета, також посилаючись на власні джерела, повідомила всі подробиці про місію безпілотника і про інцидент.
Високопоставлений військовий США розповів газеті, що рано вранці 14 березня БПЛА вилетів з військової бази в Румунії для виконання планової моніторингової місії – такі місії цілком нормальні й можуть тривати по 9-10 годин. Хоча БПЛА MQ-9 Reaper позиціюється, як розвідувально-ударний, ніякого озброєння на дроні встановлено не було.
БПЛА перебував приблизно в 75 милях (близько 120 кілометрів) від узбережжя Криму, коли прилетіли російські винищувачі та почали кружляти біля апарату. Після неодноразових спроб одного з літаків злити паливо на дрон та «засліпити» його обладнання, другий винищувач різко пішов на зближення та пошкодив гвинт БПЛА. Через це безпілотник довелося затопити в морі.
Сполучені Штати 14 березня викликали до Державного департаменту посла росії Антонова, якому висловили претензії щодо непрофесійних та небезпечних дій російських пілотів.
Окрім того, в США заявили, що й надалі будуть проводити розвідувальні польоти над Чорним морем в міжнародних водах силами власних літаків, а також союзної авіації.
Хоча в заяві нічого не говориться про те, чи будуть тепер безпілотники мати супровід з бойових винищувачів НАТО або безпосередньо самих США, не виключається і такий варіант.
Реакція росії
Росія тим часом традиційно бреше, що озброєння винищувачів не застосовувалося, і літаки нібито взагалі не входили в контакт з БПЛА. Крім того, там назвали повітряний простір над міжнародними водами «районом тимчасового режиму використання повітряного простору, встановленого з метою проведення «СВО», що є кричущим порушенням міжнародного законодавства.
«З метою ідентифікації порушника в повітря були підняті винищувачі зі складу чергових по ППО сил. В результаті різкого маневрування безпілотний літальний апарат MQ-9 перейшов в некерований політ з втратою висоти та зіткнувся з водною поверхнею. Російські винищувачі бортове озброєння не застосовували, з безпілотним літальним апаратом в контакт не вступали та благополучно повернулися на аеродром базування» – заявили в міністерстві оборони рф.
Щобільше, російський посол Антонов взяв приклад з російських пропагандистів, використовуючи їх улюблений штамп, та сам звинуватив США в тому, що зробила росія – в провокації.
«Російські льотчики діяли дуже професійно. Не було контакту, не було використання ніякої зброї нашими винищувачами. І цей безпілотний апарат, зробивши різкий розворот, врізався в простір. Апарат летів з вимкненими транспондерами, і він увійшов в зону, яка була визначена, як зона спеціальної військової операції. За міжнародними каналами ми попередили всіх про це. Я вважаю, що це справжня провокація. Це провокували нас до якихось дій, після чого можна було б звинуватити російських військових у якихось непрофесійних діях» – заявив він.
Втім, зрозуміло, що росіяни відчайдушно брешуть, оскільки спроби «засліпити» БПЛА паливом перед тим, як йти на таран, явно показують, що пілоти російських винищувачів намагалися збити дрон, але таким чином, щоб це не потрапило на камери спостереження апарату, які транслювали навколишнє оточення.
Військово-політичний оглядач «Інформаційного спротиву» Олександр Коваленко нагадує, що з часів СРСР в арсеналі рф залишився такий прийом, як «провокація без задіяння засобів безпосереднього ураження», простіше кажучи, тарани та виштовхування – з пошкодженням противника, але без відкриття вогню.
«Щодо знищення російським винищувачем Су-27 американського розвідувального БПЛА MQ-9. Так-так, саме знищення, ви не помилилися... У російських військових багатий досвід провокацій без задіяння засобів ураження, що дістався їм ще від СРСР. Ще в радянські часи практикувалися провокаційні та небезпечні дії авіації та кораблів, щодо супротивників. Наприклад, небезпечне зближення авіації або виштовхування одним кораблем іншого з територіальних або нейтральних вод. В СРСР такі провокації, без задіяння озброєнь, були не рідкістю і навіть були елементом впливу» – зазначив він.
У зв'язку з цим, додав експерт, стає ясно, чому перехоплювати БПЛА вилетіли не дорогі та малоефективні Су-34 або Су-35, а старий, досить дешевий і перевірений часом Су-27. Навіть якби в результаті тарана Су-27 впав у море разом з безпілотником, мета була б досягнута.
«Так, генерал Хекер може називати такі дії небезпечними та непрофесійними, але вони якраз були виконані професійно і навмисно. Американський розвідувальний БПЛА, вартістю з винищувач, був збитий малою, дуже малою ціною. Мета досягнута» - резюмує Коваленко.
Реакція України
Першими інцидент прокоментували в Повітряних силах ЗСУ. Там зазначили, що місце збитого БПЛА вже зайняв інший розвідник, а США дадуть власну оцінку інциденту.
«Те, що робить держава-терорист, зрозуміло, з якими нахилами... Інцидент повинні коментувати, в першу чергу, Сполучені Штати й вони, очевидно, будуть робити відповідні висновки. А реакція Штатів була миттєвою: на його місце прилетів інший БПЛА, який продовжує свою роботу» – сказав речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат.
В РНБО 15 березня заявили, що знищення американського БПЛА над Чорним морем – це путінський сигнал Заходу, що кремль й надалі готовий підвищувати ставки у війні.
«Тактика ва-банк – постійне підвищення ставок в умовах стратегічного програшу в надії на зміну обставин» – заявив секретар РНБО Олексій Данілов.
Причини та наслідки
Чому Росія пішла на такий ризик, як пряме знищення американського розвідувального БПЛА? Варіанти всього два – це дійсно прямий сигнал путіна країнам Заходу, як відзначали в РНБО, або ж це спроба росіян заховати щось таке, чого американський БПЛА в жодному разі не повинен був побачити саме в цей момент часу, нехай заради цього і необхідно було пройти по межі ескалації бойових дій, збивши розвідника.
Втім, навряд чи інцидент призведе до якихось серйозних наслідків для росії, або для міжнародної ситуації. Жодної прямої реакції США не буде, буде тільки опосередкована – через збільшення постачань озброєння Україні, вважає Олександр Коваленко.
«Зрозуміло, жодної військової реакції від США на ці дії не буде, адже росія їх завуалювала під НП, але ось до чого вони можуть спонукати Вашингтон, при формуванні наступного пакета військової допомоги Україні - ось в чому питання. Адже без відповіді цей виклик не залишиться» - припускає він.
Хай там що, але це дійсно перший випадок безпосереднього бойового контакту армії США і зс рф в ході війни в Україні. Можливо, що і не останній. Але навряд чи росія зуміє залякати західні держави тим, що хоче підвищити ставки – малоймовірно, що з «того боку» не розглядали подібний варіант. Тому відповідь, безумовно, буде, але не така, як планує москва.
Тим паче на темпи проведення розвідувальних польотів США над Чорним морем це взагалі жодним чином не вплинуло.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»