Війна між росією та Україною загрожує спровокувати нову гонку ядерних озброєнь – WSJ

Читать на русском
Повномасштабна війна в Україні прискорила руйнацію міжнародної архітектури контролю за озброєннями. Може розпочатися нова гонка ядерних озброєнь.
Фото: AP

Війна росії проти України прискорила руйнування міжнародної архітектури контролю за озброєннями, створеної після холодної війни. Це посилило побоювання експертів щодо можливої нової гонки ядерних озброєнь.

Про це пише The Wall Street Journal.

Минулого місяця володимир путін заявив, що росія призупиняє дію Договору про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО-3). Ця заява послідувала за неодноразовими погано завуальованими загрозами Москви про її готовність застосувати ядерну зброю в Україні.

«Ядерний клуб»: скільки боєголовок є в наявності у країн світу та скільки з них розгорнутіПорівняння ядерних потенціалів країн світу – на інфографіці. Найбільшим ядерним арсеналом володіють росія та США.

Занепокоєння щодо нерозповсюдження ядерної зброї зростає у всьому світі, пише газета. Іран нещодавно почав виробляти збагачений уран, а переговори між США та Північною Кореєю з приводу програми озброєння зайшли в глухий кут.

«Майбутнє контролю над озброєннями виглядає досить похмуро», – сказав заступник директора Центру міжнародної стратегії та безпеки імені Брента Скоукрофта Метью Кроніг, коментуючи відмову кремля від договору.

Поки що у США впевнені, що російський ядерний арсенал за підсумками минулого року не перевищив рамки договору. Але з часом, особливо на тлі припинення інспекцій, впевненість Вашингтона у дотриманні рф ліміту боєзарядів та інших стель неминуче впаде.

Прихильники контролю за озброєнням стурбовані тим, що росія пов'язує підтримку США України з дискусіями щодо виконання договору.

Лінн Растен з аналітичного центру Nuclear Threat Initiative каже, що, прагнучи зробити ДСНО заручником політики США щодо України, кремль унеможливлює повернення за стіл переговорів.

Джон Ерат із Центру з контролю над озброєннями та нерозповсюдження зазначає, що постійні натяки російських чиновників на використання ядерної зброї під час війни підірвали «ядерне табу». Це ризикує створити прецедент, який може спонукати інші країни до пошуку ядерної зброї.

За його словами, приклад росії може ще більше наслідувати Північна Корея, Іран або країни Близького Сходу.

Це викликало у Вашингтоні дискусію щодо майбутньої ядерної стратегії США. Дехто вважає, що на тлі припинення договору Штати можуть розширити свій ядерний потенціал. Але багато експертів вважає, що краще утримуватися від цього, поки Москва дотримується стелі боєзарядів.

Крім того, існує дискусія, як повинна розвиватись ядерна стратегія США у міру того, як Китай розширює свою програму створення ядерної зброї.

Експерти зазначають, що нарощування ядерного арсеналу зі зростанням запасів росії та Китаю може призвести до небезпечних перегонів озброєнь, які не відповідають нічиїм інтересам, оскільки кожна держава реагує на рішення інших.

Нагадаємо, раніше в SIPRI попередили, що після вторгнення росії в Україну на світ чекає новий виток гонки ядерних озброєнь.

З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, скільки боєголовок є в ядерних країнах і скільки з них розгорнуто.

Також ми дослідили ядерні доктрини цих країн та розібралися, у яких випадках вони можуть застосувати ядерну зброю.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: