Верховна рада на початку повномасштабної війни призупинила процес обов'язкового декларування майна чиновниками, дозволивши подати дані про свої статки вже після скасування воєнного стану. При цьому НАЗК залишило можливість для добровільного подання декларації, якою мало хто скористався. За понад рік ситуація в країні змінилася, і міжнародні партнери та українці почали натякати, що обов'язкове декларування настав час повернути. Зокрема, пункт про це зафіксовано у меморандумі з Міжнародним валютним фондом (дедлайн – кінець липня). Однак парламент поки що не поспішає розглядати відповідний законопроєкт. Докладніше про ситуацію з е-декларуванням під час війни – у матеріалі «Слово і діло».
Після введення воєнного стану в країні Національне агентство з питань запобігання корупції обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій, щоб максимально захистити особисті дані.
3 березня 2022 року Верховна рада ухвалила закон, яким «заморозила» обов'язкове декларування: рішення передбачає, що декларації потрібно буде подати протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану.
Влітку парламент ще більше спростив життя посадовцям. По-перше, під час воєнного стану чиновникам дозволили приймати подарунки будь-якої вартості, але за умови, що їх буде використано на потреби армії чи гуманітарну допомогу постраждалим від війни.
По-друге, держслужбовцям та чиновникам місцевого самоврядування дозволили займатися іншою оплачуваною діяльністю, якщо вони перебувають у відпустці без збереження зарплати або у разі простою.
При цьому в травні в НАЗК наголосили, що хоча подавати декларації необов'язково, така можливість є, як і можливість виправити помилки в попередніх даних.
У вересні, після деокупації низки територій та набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС, у Раді було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу».
Автор законопроєкту – голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія – запропонував відновити подання та перевірку декларацій
Громадська рада при НАЗК закликала якнайшвидше ухвалити законопроєкт. У заяві йдеться, що лише третина чиновників подали декларації за 2021 рік, а далі кількість декларацій може скоротитися ще більше.
«Якщо їхнє (декларацій – ред.) подання перетворюється на добровільне, то де-факто це означає демонтаж однієї з ключових антикорупційних реформ. Передбачити наслідки зволікання з поновленням декларування досить просто, адже щось подібне три роки тому сталося з поданням фінансової звітності політичних партій. Різниця полягає лише в тому, що якщо партії безконтрольно розпоряджаються сотнями мільйонів гривень із державного бюджету, то чиновники та депутати впливають на використання сотень мільярдів гривень українських платників податків та коштів від партнерів України», – попередили у НАЗК.
На початку року тиск на Раду щодо відновлення е-декларування посилився. Посли країн «Великої сімки» закликали якнайшвидше ухвалити рішення, щоб запобігти корупції та зміцнити довіру громадян до влади.
Брехня в деклараціях: які найбільші претензії були у НАЗК у 2021 роціУ нардепа Віктора Медведчука знайшли недостовірні відомості у декларації на суму понад 73 млн грн, у депутата Одеської облради Кутателадзе – на 64,5 млн грн.
Крім того, на сайті президента було зареєстровано петицію з відповідним проханням. «Для переважної більшості публічних службовців немає об'єктивних перешкод для подання декларацій: вони не перебувають на лінії фронту, захищаючи державу, і можуть заповнити інформацію про свої доходи», – зазначив автор петиції. Володимир Зеленський її підтримав.
Після того, як Міжнародний валютний фонд погодив чотирирічну програму для України, Рада зобов'язана ухвалити закон про відновлення обов'язку чиновників подавати декларацію – це один із структурних маяків, зафіксованих у меморандумі.
НАЗК готове виконувати цю умову, а Верховна рада, схоже, не дуже. Олександр Корнієнко повідомив, що найближчими тижнями законопроєкт розглядатися не буде: за його словами, «потрібно опитати керівників усіх фракцій щодо настроїв». Хоча, зазначимо, рішення профільного комітету щодо документу було ще у жовтні.
Станом на квітень, за даними НАЗК, декларації за 2021 рік подали більше 360 тисяч осіб, серед них лише 32 нардепи та 3 міністри.
Статистика за 2022-й ще гірша: декларації подали понад 190 тисяч осіб, у тому числі 13 нардепів.
Нагадаємо, Верховна рада ухвалила антикорупційну стратегію України до 2025 року.
З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, які найбільші претензії були у НАЗК до декларацій у 2021 році.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»