З метою створення умов для ширшої мобілізації суспільства росія могла використати хід з «атакою на кремль».
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Фахівці зазначають, що на можливе інсценування вказують кілька індикаторів.
По-перше, влада рф нещодавно посилила внутрішню протиповітряну оборону, в тому числі в самій Москві. Тому дуже малоймовірно, що два безпілотники прорвалися крізь численні кола ППО і підірвалися прямо над будівлею кремля так, щоб можна було отримати ефектні кадри.
По-друге, геолокаційні знімки, зроблені в січні 2023 року, показують, що російська влада розміщує зенітні ракетні комплекси «Панцир» неподалік Москви для створення кола ППО навколо міста. Удар, який такі засоби ППО не виявили, і те, що вони змогли вразити таку важливу ціль, як Сенатський палац у Кремлі, став би для росії великою ганьбою, зазначають експерти.
Крім того, негайна реакція влади рф на інцидент свідчить про те, що атака була заздалегідь внутрішньо підготовлена. Це було реалізовано так, щоб передбачувані політичні наслідки інциденту переважували здивування, говориться у звіті.
В ISW переконані, що якби атака БПЛА не була інсценованою, офіційна реакція росії спочатку була б набагато більш дезорганізованою.
«Швидка і послідовна презентація офіційного російського наративу щодо удару свідчить про те, що рф інсценувала цей інцидент напередодні Дня перемоги 9 травня, щоб для російської внутрішньої аудиторії представити війну як екзистенціальну. Кремль може використати удар для виправдання скасування чи подальшого обмеження святкування 9 травня, що, ймовірно, посилить інформаційні зусилля, спрямовані на представлення війні в Україні як такої, що безпосередньо загрожує російському святкуванню важливих історичних подій», – припускають фахівці ISW.
Нагадаємо, 3 травня у мережі з'явилися відео атаки безпілотників на кремль.
Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що Україна непричетна до атаки на кремль.
Також причетність України до нічних атак безпілотників на кремль спростували в ОПУ.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»