Справа нардепа Ісаєнка: двом підозрюваним продовжили дію обов'язків

Читать на русском
Антикорупційний суд частково підтримав прохання детектива НАБУ про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваних.

Вищий антикорупційний суд продовжив до 6 серпня строк дії обов'язків, покладених на двох підозрюваних у справі про організацію народним депутатом Дмитром Ісаєнком спроби заволодіти землею та майном Державного будівельного комбінату.

Такі рішення 6 червня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, суд визначив колишньому директору Держбудкомбінату Юрію Юрлову 536 800 грн застави. На нього також поклали такі обов'язки: прибувати за першою вимогою; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; не виїжджати з Києва та Київської області без дозволу та здати на зберігання закордонні паспорти.

«Клопотання прокурора - задовольнити частково. Продовжити до 6 серпня 2023 року строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2023 року (справа №991/2233/23) на підозрюваного (Юрія Юрлова – ред.)», – йдеться в рішенні.

Крім того, суд продовжив до 6 серпня строк дії обов'язків, покладених на колишнього помічника Юрлова Олега Динола. В нього такий самий перелік зобов'язань.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру нардепу Дмитру Ісаєнку та ще трьом особам, серед яких і ексдиректор ДП «Державний будівельний комбінат» Юрій Юрлов. За даними слідства, на початку 2020 року у нардепа виник план заволодіти ділянкою, на якій розташовувався «Держбудкомбінат», аби надалі побудувати там житловий комплекс. Для цього він вступив у змову з працівниками ДП та тодішнім заступником керівника Апарату ВРУ, до сфери управління якого входило згадане держпідприємство.

Ексдиректор ДП всупереч закону і без погодження парламенту провів аукціон для укладення інвестиційного договору на забудову земельної ділянки. У ньому перемогла підконтрольна нардепу-організатору схеми компанія. В укладеному інвестиційному договорі розмір пайової участі держпідприємства визначили у сумі близько 300 млн грн. Натомість, як встановили НАБУ і САП, реальна вартість ділянки й майна становила понад 525 млн грн.

Згодом підозрювані планували знести будівлі й знищити майно комбінату нібито через їх застарілість і несправність, а також скоротити працівників держпідприємства. Їхнім планам завадив накладений у серпні 2021 року за клопотанням НАБУ і САП арешт на земельну ділянку. Завдяки цьому її забудові вдалося запобігти.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: