Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала рішення про закриття справи про майже 19 млрд грн збитків від провадження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формули «Роттердам+» за 2016-2017 роки.
Таке рішення 14 грудня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09.10.23 в частині закриття кримінального провадження та скасування арештів майна – скасувати. Призначити новий розгляд в суді першої інстанції», – оголосив рішення головуючий суддя Дмитро Михайленко.
Крім Михайленка до колегії суддів входили Микола Глотов і Олександра Семенников.
Як відомо, Вищий антикорупційний суд закрив справу про збитки від формули «Роттердам+» у зв'язку з нібито закінченням строків розслідування після повідомлення про підозру. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про оскарження цього рішення.
Нагадаємо, САП скерувала до суду перший епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»