Блокада українсько-польського кордону: як розгорталися події

Понад два місяці триває блокада пунктів пропуску на західному кордоні України. Польські перевізники (іноді також організації з Угорщини та Словаччини) вимагають, щоб Євросоюз скасував «транспортний безвіз» для України. Ситуація призвела до напруженості у відносинах двох країн, а також до збитків у півтора мільярда доларів для України. Із призначенням у Польщі нового уряду на чолі з Дональдом Туском виникла надія на врегулювання ситуації. На інфографіці «Слово і діло» – як розгорталися події на кордоні.

У березні Європейський Союз продовжив ще на рік – до липня 2024 року – дію Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та блоком. Ключовий пункт так званого транспортного безвізу – українські перевізники можуть виконувати перевезення до країн ЄС без дозволів. Європейські перевізники мають таку саму можливість, імпортуючи товари в Україну.

Польським перевізникам не сподобалася «надмірна конкуренція» після лібералізації міжнародних перевезень, і вони погрожували блокувати кордон, якщо ЄС не скасує «транспортного безвізу».

Безпосередньо блокада розпочалася 6 листопада одразу на трьох з чотирьох пунктів пропуску: «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краковець» та найбільшому – «Дорогуськ – Ягодин». З 23 листопада було заблоковано також ПП «Медика – Шегині».

Акцію протесту ініціював нещодавно створений Комітет захисту перевізників та роботодавців у сфері транспорту. Однією з обличь акції став власник логістичної фірми, голова люблінського осередку антиукраїнської партії «Конфедерація» Рафал Меклер.

За інформацією Міністерства інфраструктури Польщі, у протестувальників такі вимоги:

• повернення дозволів для українських перевізників;
• посилення вимог перевезень у рамках сертифікатів Європейської конференції міністрів транспорту;
• заборона реєстрації в Польщі компаній із капіталом за межами Євросоюзу;
• отримання доступу до української системи «Шлях»;
• окремі черги для машин із ЄС у системі «ЄЧерга»;
• виділення окремих черг для порожніх автомобілів.

Спочатку польські перевізники обіцяли пропускати в Україну всі військові та гуманітарні вантажі, а також одну машину на годину, але насправді вони не виконують ці умови. Наприкінці листопада у Мінінфраструктури заявили, що через кордон не пропускають гуманітарну допомогу.

А на початку грудня з'явилася більш тривожна інформація: організації, які надають військову допомогу ЗСУ, стикаються із затримками постачання критично важливих товарів через блокаду кордону. У Польщі затримку військових вантажів заперечують.

Уряд Польщі відреагував на блокаду лише наприкінці листопада. Мінінфраструктури запропонувало скасувати обов'язкову реєстрацію у системі «ЄЧерга» транспортних засобів, які повертаються з України до ЄС. Також було запропоновано ЄС створити спільний комітет для аналізу впливу «транспортного безвізу» на ринок автомобільних перевезень ЄС.

Через таку запізнілу реакцію Дональд Туск звинуватив уряди Матеуша Моравецького у бездіяльності в ситуації з блокадою.

1 грудня Україна та Польща домовилися про деякі заходи для розблокування кордону:

• відкриття пункту пропуску «Угринів – Долгобичув» для проїзду порожніх вантажівок;
• створення у системі «ЄЧерга» окремих пасів для порожніх транспортних засобів на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» та «Краківець – Корчова»;
• запуск пілотного проєкту з реєстрацією у «ЄЧерга» безпосередньо перед перетином кордону на пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» строком на один місяць.

До 4 грудня Україна виконала усі вимоги. Але врегулювати ситуацію на кордоні це не допомогло, у чергах, як і раніше, тисячі вантажівок.

11 грудня поляки розблокували пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ», проте тривало це недовго – 18 грудня блокада відновилася.

У Польщі тим часом було призначено новий уряд: прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що є спосіб і врахувати інтереси протестувальників, і розблокувати український кордон.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський на пресконференції висловив сподівання, що новий уряд Польщі припинить блокаду кордону з Україною.