Мобілізація в Україні: порівняння урядового та альтернативних законопроєктів

У Верховній раді закінчився термін подання альтернатив до урядового законопроєкту щодо зміни правил мобілізації, військового обліку та служби. Таким чином, у парламенті зараз є п'ять версій законопроєкту про мобілізацію: авторства Кабміну (№10378), від Олексія Гончаренка (№10378-1), від Георгія Мазурашу (№10378-2), від Дмитра Разумкова та групи нардепів (№10378- 3), а також від Андрія Кіта та Миколи Люшняка (№10378-4). «Слово і діло» порівняло їх за основними пунктами.

Базова військова служба

Усі законопроєкти, крім ініціативи Кіта та Люшняка, передбачають проходження громадянами базової військової служби.

Кабмін пропонує, щоб її проходили громадяни віком від 18 до 25 років у всіх навчальних закладах протягом трьох місяців. Після цього вони мають стати на військовий облік.

Гончаренко та Мазурашу у своїх законопроєктах пропонують, щоб громадяни обирали рік та період проходження базової військової служби до досягнення 25 років. Разумков і група мають аналогічну пропозицію, проте вони хочуть давати можливість пройти таку підготовку громадянам до 27 років.

Вручення повісток

Згідно з урядовим законопроєктом про мобілізацію, повістку про виклик до ТЦК можу вручити:

• особисто – представники ТЦК у його приміщенні; за місцем проживання представники ТЦК чи поліцейські; за місцем роботи представники ТЦК, роботодавці чи поліцейські; у громадських місцях представники ТЦК чи поліцейські;
• через електронний кабінет військовозобов'язаного;
• по електронній пошті.

Аналогічні методи вручення повісток пропонує Мазурашу. У законопроєктах Гончаренка та Разумкова йдеться лише про особисте вручення повістки: у приміщенні ТЦК, за місцем проживання чи перебування, за місцем роботи чи у громадських місцях.

При цьому в законопроєкті Разумкова пропонується заборонити вручення повістки про виклик до ТЦК «у формі, яка не дозволяє особисто ідентифікувати громадянина, якому адресована така повістка». У тому числі нардепи пропонують заборонити вручення повісток через електронний кабінет або електронною поштою.

У законопроєкті Кіта та Люшняка не уточнено щодо повісток.

Відстрочка від мобілізації

Кабмін пропонує давати право на відстрочку під час мобілізації особам лише з І чи ІІ групою інвалідності або визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк до шести місяців (з подальшим проходженням військово-лікарської комісії).

Мазурашу пропонує давати відстрочку також особам із ІІІ групою інвалідності та на строк до року (з подальшим проходженням ВЛК). Гончаренко також пропонує давати відстрочку особам з інвалідністю ІІІ групи, а не лише І та ІІ.

Кіт та Люшняк запропонували давати відстрочку від мобілізації співробітникам, за яких роботодавці сплачують щомісячну плату за відстрочку – одну мінімальну зарплату. Відсутність такої оплати до 25 числа поточного місяця пропонують зробити підставою для ненадання відстрочки військовозобов'язаному.

Разумков та співавтори його законопроєкту пропонують зберегти нинішні підстави для відстрочки від призову під час мобілізації.

Звільнення зі служби під час воєнного стану

У законопроєкті Кабміну передбачено, що звільниться зі служби під час воєнного стану можна після трьох років безперервної служби.

Іншими підставами є стан здоров'я, досягнення граничного віку перебування на військовій службі, сімейні обставини, обвинувальний вирок суду, звільнення з полону, обрання нардепом.

Гончаренко пропонує надавати право на демобілізацію після 18 місяців безперервної служби, Мазурашу – після двох років.

У законопроєкті Разумкова пропонується демобілізація за бажанням після двох років служби, з яких не менше восьми місяців військовий брав безпосередню участь у військових (бойових) діях.

Нагадаємо, більше про урядовий законопроєкт про мобілізацію можна дізнатися з матеріалу «Слово і діло».

У Раді обіцяли, що у нинішньому вигляді законопроєкт про мобілізацію на голосування не виноситимуть, а підготують компромісну версію документа.

Омбудсмен Дмитро Лубінець сказав, що у документі є норми, які суперечать Конституції України. Запитання до законопроєкту виникли також в антикорупційному комітеті Ради.