Громадяни, які отримали умовний термін за ухилення від мобілізації, все одно можуть бути призвані до армії.
Про це в інтерв'ю «Цензору» сказав перший заступник голови Національної поліції – керівник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе.
Цуцкірідзе нагадав, що поліція розслідує близько 9,4 тисяч проваджень щодо ухилення від мобілізації, до суду направлено 2,6 тисячі справ. Найбільша кількість кримінальних проваджень щодо ухилення від мобілізації розслідується у прикордонних областях – Одеська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька.
«Якщо аналізувати ті вироки, які вже є, то в переважній більшості чоловіки, які ухиляються від мобілізації отримують умовні терміни покарання. Суди враховують моральний стан, якісь етичні речі, наявність родичів, які знаходяться на утриманні цих людей, дітей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний», – розповів він.
На запитання, чи означає умовний термін покарання, що людина вже не піде до армії, заступник голови Нацполіції відповів: «Ні, вони і надалі підлягають мобілізації. Умовний термін більше про те, що якщо людина вчинить повторно те саме, то тоді вже буде реальний строк».
Він зазначив, що при винесенні вироку суд керується тим, що підсудний у майбутньому є потенційним військовим ЗСУ, і «виносить рішення таким чином, щоб все ж таки можливість служити у нього була».
Нагадаємо, 7 лютого Верховна рада ухвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про зміну правил військової служби, мобілізації та військового обліку.
Омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що ініціатива містить низку антиконституційних та суперечливих норм.
В антикорупційному комітеті Ради також розповіли, які норми слід змінити до другого читання.
У Міністерстві оборони обіцяли врахувати всі пропозиції, які покращать законопроєкт.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»