У Верховній раді пропонують врегулювати в Україні роботу Telegram та інших подібних «платформ спільного доступу до інформації» – минулого тижня відповідний законопроєкт зареєстрували нардепи з різних політичних сил. За словами авторів ініціативи, йдеться не про блокування Telegram, а про те, щоб подібні сервіси відповідали вимогам законодавства. Докладніше – на інфографіці «Слово і діло».
Авторами законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ загального доступу до інформації, через які поширюється масова інформація» виступили Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федіна («Європейська солідарність»), Микита Потураєв, Людмила Марченко («Слуга народу»), Ярослав Юрчишин, Наталія Піпа («Голос») та Ірина Констанкевич («За майбутнє»).
Депутати звернули увагу, що на відміну від платформ загального доступу до відео, платформи загального доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб'єктів у сфері медіа та не мають жодних обов'язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.
Як приклад у пояснювальній записці наводиться саме Telegram, який 72% українців використовують для отримання інформації (автори законопроєкту посилаються на дослідження аналітичної компанії InMind).
На думку нардепів, враховуючи кількість користувачів, можливий зв'язок платформи з росією, а також непрозорість структури власності, платформа має регулюватися законодавством.
Один із авторів законопроєкту, нардеп Княжицький пояснив, що законопроєкт не спрямований конкретно проти Telegram чи іншої мережі: під поняттям «платформа загального доступу до інформації» маються на увазі Telegram, TikTok та інші мережі поза Євросоюзом (тобто ті, які не дотримуються норм європейського законодавства). Крім того, проєкт закону не стосуватиметься власників Telegram-каналів.
«Ми маємо універсально підходити до всіх, це не є закон проти якоїсь однієї мережі. Але, безумовно, я цей проєкт готував, маючи на увазі насамперед Telegram, хоча є й інші подібні платформи. Якщо ми у тексті законопроєкту прямо назвемо Telegram, нам треба навести докази, бо інакше нас можуть звинуватити в обмеженні свободи слова. Але у випадку з Telegram ми не маємо доказів того всього, він просто не регулюється! Тому ми виписали проєкт так, щоби до нас не було претензій щодо наступу на свободу слова», – сказав Княжицький.
Законопроєкт, по-перше, пропонує, щоб Telegram та подібні платформи забезпечили своє представництво в Україні чи країні Євросоюзу для комунікації.
По-друге, платформи мають реагувати на поширення через них забороненого контенту. За словами Княжицького, йдеться про порнографію, пропаганду наркотиків, глорифифікацію фашизму, виправдання російської агресії тощо.
По-третє, Telegram та інші платформи мають на вимогу Нацради розкривати структуру власності, а також джерела фінансування. Якщо перевірку неможливо здійснити, то структуру власності або джерела фінансування платформи можуть визнати непрозорими.
У такому разі Telegram заборонять використовувати органам державної влади та місцевого самоврядування, фінансовим структурам, які обробляють персональні дані українців. Також такі платформи не можна буде встановлювати на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей.
Виняток буде зроблено для сил безпеки та оборони – вони зможуть з дозволу уряду використовувати такі платформи.
Нагадаємо, керівник ГУР Кирило Буданов вважає, що Telegram однозначно є проблемою з точки зору національної безпеки.
Голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин назвав умову, за якої месенджер можуть заблокувати в Україні.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»