ВАКС призначив до розгляду справу про «плівки Вовка»

Читать на русском
Антикорупційний суд завершив проведення підготовчого засідання у справі за обвинуваченням очільника ОАСК.
фото: babel.ua

Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду справу за обвинуваченням голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, суддів ОАСК Євгена Аблова та інших у створенні злочинної організації.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«15 квітня 2024 року за результатами підготовчого розгляду, який тривав з червня 2022 року, колегія суддів ВАКС призначила до судового розгляду так звану справу «плівок Вовка» - щодо зловживань в ОАСК, змови про вчинення дій з метою захоплення державної влади, створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, створення, керівництва та участі у злочинній організації, зловживання впливом головою Окружного адміністративного суду м. Києва. Розгляд по суті призначено на 16:00 22.04.2024», – інформує САП.

Раніше ВАКС застосував примусовий привід до голови ОАСК Павла Вовка, його заступника Євгена Аблова, а також суддів Ігоря Качура та Ігоря Погрібніченка.

Нагадаємо, САП скерувала до суду обвинувальний акт у справі про «плівки Вовка». У справі обвинувачують голову ОАСК Вовка (створив і очолив злочинну організацію, яка за гроші ухвалювала рішення), його заступників Євгена Аблова і Володимира Келеберду, суддів ОАСК Олексія Огурцова, Ігоря Качура, Ігоря Погрібніченка, Богдана Саніна, колишнього керівника Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, ексчленів Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Остапця та Миколу Сіроша, а також адвоката Олександра Кротюка.

За версією обвинувачення, до складу злочинної організації, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над ВККС, Вищою радою правосудд та створення штучних перешкод у роботі ВККС, входили голова, два заступники голови і судді ОАСК. Крім того, зазначена злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах.

Зокрема, для цього співучасники використовували схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи осіб до свого ж суду з подальшим їх розглядом із наперед визначеним результатом.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: