Апеляція вдвічі зменшила заставу підприємцю зі справи екснардепа Пашинського

Читать на русском
Апеляційна інстанція частково задовольнила скаргу сторони захисту на рішення про продовження арешту бізнесмена.
фото: censor.net

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під вартою бізнесмена Сергія Тищенка, але зменшила йому альтернативу у вигляді застави з 333 до 181 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба АП ВАКС, не зазначаючи прізвища підозрюваного.

Проте, за інформацією «Слово і діло», йдеться саме про Тищенка.

Як відомо, ВАКС заарештував Тищенка на два місяці. Альтернативою йому визначили 363 млн грн застави. Пізніше арешт продовжували, а заставу зменшили до 333 млн грн. Сторона захисту подала скаргу на це рішення.

«15 серпня Апеляційна палата розглянула апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу слідчої судді ВАКС від 1 серпня 2024 року про продовження підприємцю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у понад 333 млн грн. За результатами розгляду колегія суддів АП ВАКС частково задовольнила апеляційну скаргу захисника та постановила нову ухвалу, якою зменшила підозрюваному розмір застави до 181 млн 680 тис. грн. На даний час, до внесення суми застави, підозрюваний продовжує перебувати під вартою», – інформує суд.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу Сергію Пашинському, бізнесмену Сергію Тищенку та іншим у заволодінні арештованими нафтопродуктами Курченка, які підлягали націоналізації.

Слідство встановило, що у 2014 році суд наклав арешт на 97 тис. тонн нафтопродуктів, ввезених в Україну з порушенням законодавства. На думку слідства, Тищенко та Пашинський розробили схему заволодіння арештованим майном та створили для цього злочинну організацію. Вони домоглися передачі паливо-мастильних матеріалів державному підприємству, на керівні посади в якому призначили підконтрольних осіб. При цьому Пашинський забезпечив контроль за базами зберігання нафтопродуктів підрозділами МВС, діями яких на місцях керували члени злочинної організації.

Надалі держпідприємство під приводом «вимушеності продажу» у повному обсязі реалізувало сировину за заниженими цінами підконтрольній організатору схеми компанії. Частково отримані за це кошти вивели на рахунки компаній, у той час як до державного бюджету не надійшло жодної гривні. Загальна сума збитків, завданих державі у результаті реалізації схеми, становить 967 млн грн.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: