У Румунії в неділю відбудеться другий тур президентських виборів, важливих не лише для самої країни, а й для всього регіону. У першому турі сенсаційну перемогу здобув незалежний кандидат, ультранаціоналіст Келін Джоржеску: він симпатизує путіну, критикує Євросоюз та НАТО та ставить під сумнів підтримку України. Джоржеску за його погляди вже назвали «румунським Трампом». Його суперницею буде політикиня набагато вигідніша Україні – представниця ліберальних консерваторів Елена Ласконі. «Слово і діло» зібрало, що відомо про кандидатів у президенти Румунії.
Келін Джоржеску
Келіну Джоржеску 62 роки. Він навчався в Університеті агрономічних наук та ветеринарної медицини у Бухаресті.
Він має докторський ступінь у галузі ґрунтознавства, працював у Міністерстві довкілля Румунії. Крім того, він був професором в університеті, працював з ООН як спеціальний доповідач в Управлінні Верховного комісара з прав людини з 2010 до 2012 року і як виконавчий директор Інституту глобального сталого розвитку з 2015 до 2016 року.
Незважаючи на те, що Джоржеску не так широко відомий, двічі (у 2020 та 2021 роках) він був кандидатом у прем'єр-міністри від популістського та націоналістичного Альянсу за союз румунів.
Джоржеску не був лідером у передвиборчих опитуваннях, не брав участі у великих теледебатах та балотувався у президенти як незалежний кандидат. Він вів свою кампанію в основному в соціальних мережах, зокрема в TikTok, де має більше 3 мільйонів передплатників.
Політичні погляди Джоржеску викликають занепокоєння західних країн. Він називав революцію 1989 року, після якої завершилася епоха комуністичного правління, «державним переворотом, використаним Заходом для розграбування ресурсів Румунії». За його словами, «тепер країна поневолена Заходом».
В 2022 році прокуратура Румунії порушила проти нього кримінальну справу через пропаганду винуватців геноциду: Джоржеску назвав героями Іона Антонесу (прем'єр часів Другої світової війни), якій сприяв Голокосту, а також антисемітського націоналіста Корнеліу Зеля Кодряну.
Кандидат у президенти Румунії дотримується низки теорій змови та відкрито заявляє про свої релігійні переконання, що, як зазначають експерти, допомагає отримати голоси православного електорату.
У 2020 році він опублікував відео, де він купається в холодній воді, заявивши, що це «найкраща вакцина від коронавірусу». В 2024 році він зовсім заперечував існування коронавірусу.
В яких країнах переобирають владу у 2024 роціВибори у 2024 році відбудуться у більш ніж 60 країнах світу. Де голосуватимуть – на інфографіці.
Джоржеску противник Євросоюзу та НАТО: на його думку, організації не представляють інтереси Румунії належним чином. А НАТО, казав він, не захищатиме своїх членів у разі нападу росії.
При цьому під час передвиборчої кампанії він відкинув звинувачення у тому, що він виступає за вихід із НАТО та ЄС.
В 2022 році він вторив заявам володимира путіна, стверджуючи, що протиракетний щит США, розташований у Румунії, є частиною політики конфронтації, а не мирним заходом. Що стосується путіна, Джоржеску називав його «одним із небагатьох справжніх лідерів у світі».
Джоржеску критикував військову допомогу Україні: «Війна в Україні має бути терміново припинена. Для мене це стратегія миру, а не війни. Жодного конфлікту, тільки мир».
Погляди Джоржеску перетинаються з поглядами Дональда Трампа не лише у питанні негайного припинення війни. В інтерв'ю Politico він розповів, що Трамп для нього – зразок для наслідування націоналістичних зусиль в економіці.
Він виступає за зниження залежності Румунії від імпорту, підтримку фермерів та збільшення внутрішнього виробництва продуктів та енергії.
Елена Ласконі
Елені Ласконі 52 роки. Вона навчалася в Університеті екології в Деві, спеціалізуючись на менеджменті з акцентом на туризм та міжнародну торгівлю.
Більше 25 років Ласконі пропрацювала на провідному телеканалі Румунії ProTV як репортерка, продюсерка і військова кореспондентка (була в Косові та Афганістані).
В 2020 році вона залишила журналістику, щоб балотуватися на посаду мера невеликого міста Кімпулунг від партії «Союз порятунку Румунії». Ті вибори вона виграла, здобувши майже 57% голосів. В 2024 році її переобрали мером, за неї проголосували близько 70% мешканців.
Цього ж року її обрали головою «Союзу порятунку Румунії» та висунули кандидаткою у президенти.
Після першого туру виборів Ласконі заявила, що у румун попереду екзистенційна боротьба за свою демократію і що їм необхідно згуртуватися, щоб перемогти ультраправого кандидата, який поверне країну до росії і темних днів диктатури.
«Незалежність від росії та євроатлантичний шлях були нашою мрією у грудні 1989 року, і це мрія, яку ми маємо захищати сьогодні. У найближчі два тижні на нас чекає екзистенційна боротьба за демократію в Румунії», – цитує її Politico.
Раніше, коментуючи війну в Україні, вона говорила, що не поступилася б територією, якби була на місці президента Володимира Зеленського.
Як пишуть місцеві ЗМІ, у політичній кар'єрі Ласконі були суперечливі моменти. Наприклад, вона виступала проти одностатевих шлюбів і в 2023 році зізналася, що на референдумі проголосувала за визначення сім'ї як союзу між чоловіком та жінкою. Це суперечило позиції її партії.
У вересні цього року її запідозрили у зневажливому ставленні до румунів за кордоном. «Найпростіше – взяти квиток і поїхати в інше місце», – сказала Ласконі. Це обернулося тим, що в першому турі вона отримала менше голосів діаспори, ніж Джоржеску.
Нагадаємо, 28 листопада Конституційний суд Румунії одноголосно ухвалив рішення вимагати від Центральної виборчої комісії перерахувати всі дійсні та недійсні бюлетені у першому турі.
2 грудня суд вирішив підтвердити та затвердити результати першого туру президентських виборів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»