Китай інвестує не лише у закордонні економічні проєкти, а й у свою «м’яку силу» – Інститути Конфуція. У світі діє понад п’ятисот філій цієї формально неурядової організації, яка просуває вивчення китайської мови та культури – і, ймовірно, є частиною ширшої агентурної мережі КНР. У яких країнах світу працює Інститут Конфуція та де в Україні діють його філії – показуємо на інфографіці.
На відміну від інших подібних організацій – німецького Goethe-Institut чи французького Alliance Française – Інститути Конфуція розташовані прямо в державних та приватних університетах інших країн, що породжує сумніви щодо того, чи не є ця мережа інструментом вербування агентів та прямого впливу на академічне середовище.
Ці підозри спонукали Конгрес США у 2018 році обмежити фінансування університетів, де працюють філії Інституту Конфуція, що призвело до закриття більшості філій у країні. У 2024 році Палата представників проголосувала за законопроєкт про повну заборону Інституту Конфуція в США, однак схвалення Сенату ініціатива так і не отримала.
Інститути Конфуція у світі
Інститут Конфуція з 2020 року фінансується Китайським міжнародним фондом освіти, який покриває половину витрат на роботу філій; друга половина покривається самими закладами освіти. Китайська сторона також забезпечує викладачів, навчальні матеріали, надає підтримку в проведенні заходів та освітньо-культурних обмінів.
Найбільше локальних Інститутів Конфуція розташовано у Європі та росії – понад 180 підрозділів. На другому місці – Азія: понад 140 центрів. В обох Америках діє майже 90 «Інститутів», а ще майже 70 – в Африці. Нарешті, два десятки підрозділів працюють у країнах Океанії.
У самому Китаї теж діє Інститут Конфуція. Найважливіші для влади філії розташовані в Тибеті, Сіньцзяні, Гонконзі та Макао – найменш інтегрованих у КНР політично та культурно регіонах.
Інститути Конфуція відсутні лише в декількох країнах світу. Це замкнутий сусід Китаю – КНДР – та не менш замкнутий Туркменістан; нестабільні країни Близького Сходу і Північної Африки – Ірак, Сирія, Малі, Лівія, Західна Сахара, Нігер, Сомалі, Ємен; а також декілька латиноамериканських країн.
З країн Європи Інститути Конфуція відсутні лише у Швеції та Фінляндії.
Інститути Конфуція в Україні
В Україні діє принаймні шість Інститутів Конфуція – по одному в таких закладах вищої освіти:
- Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка;
- Харківський національний університет імені В. Каразіна;
- Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського;
- Київський національний лінгвістичний університет;
- Вінницький національний технічний університет;
- Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка.
Крім того, в Україні діють ще дві «Школи Конфуція» – менші за розміром і статусом заклади в мережі Інститутів Конфуція: Музичний центр Конфуція в Національній музичній академії імені П. Чайковського та школа при Запорізькому національному університеті.
Філія в КНУ проводить конкурси, конференції та інші академічні заходи, присвячені китаїстиці. Офіційна сторінка Інституту Конфуція при ХНУ обіцяє курси китайської мови, розмовний клуб, стажування та навчання у Китаї.
Інститут Конфуція в Південноукраїнському педагогічному пропонує стипендії для навчання в Хейлунцзянському університеті в Харбіні, а у ВНТУ – проходження курсів із викладачами з Політехнічного університету Ланьчжоу. Своєю чергою Тернопільський педагогічний пишається тим, що він – «єдиний університет у Західній Україні, який удостоївся такої важливої і почесної співпраці».
Нагадаємо, у відповідь на погрози рф знову бити по Києву китайський МЗС вкотре закликав утриматися від ескалації, проте не засудив дій свого союзника.
Російським аналогом Інститутів Конфуція є мережа «російських домів» – культурних центрів рф за кордоном, про які «Слово і діло» писало раніше.
Китайська Народна Республіка також є найбільшим інвестором в інноваційні розробки і дослідження, витрачаючи на них майже 800 мільярдів доларів щороку.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
