Брекзиту – 10 років: економіка Великої Британії після референдуму про вихід з ЄС

23 червня 2016 року виборці Сполученого Королівства проголосували за вихід з Європейського Союзу. Попереду чекали чотири важкі роки складних перемовин між Лондоном і Брюсселем, у результаті яких 31 січня 2020 року Велика Британія офіційно перестала бути членом ЄС. Прихильники Брекзиту стверджували, що він зміцнить суверенітет Лондона, поліпшить економіку та дасть змогу самостійно визначати міграційну політику. «Слово і діло» показує на інфографіці, як змінювалася британська економіка упродовж етапу перемовин та після підписання Угоди про вихід.

Вихід з ЄС остаточно завершився аж 1 січня 2021 року. До цього діяв «перехідний» імплементаційний період. 1 травня того ж року набула чинності Угода про торгівлю та співробітництво між Сполученим Королівством і ЄС, яка закріпила принципи вільної торгівлі між ними.

Як змінився ВВП Великої Британії після Брекзиту

За підсумками 2015 року номінальний ВВП Великої Британії становив 2,9 трлн доларів США. Річне зростання ВВП становило 2,2%.

До 2020 року ВВП зростав у межах 1,4–2,7% на рік. У рік пандемії, як і в решті світу, економіка Королівства обвалилася – ВВП впав на понад 10%.

У перші роки після фактичного виходу з ЄС (2021–2022) економіка Великої Британії зросла на 8,6% та 4,8%. Утім, це теж більшою мірою загальна тенденція – вибухове відновлення економічного потенціалу після найважчого ковідного року.

У 2023 році зростання пригальмувало до 0,4% за рік, а останні два роки не перевищувало 1,5%. Водночас ВВП на душу населення Британії у 2021–2025 роках помітно зріс: якщо у 2015 році він становив 45 тис. доларів, а у 2017 і 2020 роках падав до трохи більш як 40 тис. доларів, то за підсумками 2025 року сягнув 56,7 тис. доларів.

Зростання державного боргу та прискорення інфляції

До COVID-19 державний борг Великої Британії коливався на рівні 80–85% ВВП. Пандемія різко збільшила державні витрати – відповідно зросла і заборгованість: у 2020 році вона становила 95%, а в наступні роки вже не опускалася нижче 93%, попри те що зростання ВВП зрештою сповільнилося. Це створює ризики для британської економіки.

Інфляція, яка в період перед виходом з ЄС і пандемією лише за підсумками одного року перевищила 3% – у 2017-му, – у час постковідного зростання злетіла спершу до 5,4%, а у 2022 році – до 10,5%. Надалі вона знизилася, однак теж закріпилася на вищому рівні, ніж до економічних потрясінь.

Усі ці економічні зміни не можна цілком списати на вихід Британії з ЄС, адже він фактично збігся з розгортанням пандемії. Утім, невизначеність перехідного періоду й ослаблення зв’язків з ЄС зробили Королівство вразливішим до викликів часів COVID-19, від наслідків яких економіка Британії не відійшла й досі.

Як змінилося безробіття та чиста міграція

Безробіття – один із небагатьох показників британської економіки, який практично не змінився після виходу з ЄС і в якому спостерігалися лише незначні коливання. У 2025 році без роботи перебувало 4,9% робочої сили – стільки ж, як і в рік референдуму.

Натомість міграційна статистика являє собою найбільший дисонанс із заявами прихильників Брекзиту. Якщо в останні роки перед виходом чиста міграція до Британії становила приблизно 230–270 тис. осіб на рік, то після 2021 року вона суттєво зросла, і в 2022 році сягнула рекордних 487 тис. До 2025 року чиста міграція зменшилася до 389,9 тис. осіб, однак усе одно перевищує попередній рівень.

Нагадаємо, у Великій Британії вже два роки уряд формує Лейбористська партія – противниця Брекзиту. Нещодавно стало відомо, що британські посадовці хочуть відновити єдиний ринок товарів з ЄС. Водночас Брюссель вимагає щорічних внесків до свого бюджету за подібне «перезавантаження відносин».

Від початку року рейтинг британського прем’єра Кіра Стармера сильно впав, через що з’явилися чутки про його близьку відставку. Втім, лідер лейбористів заявляє, що не збирається залишати прем’єрське крісло.

Велика Британія – один із ключових зовнішньополітичних партнерів України. Про те, хто відповідає за відносини між двома країнами, дивіться на інфографіці «Слово і діло», присвяченій тривалості перебування українських послів у Лондоні.

Порівняти дефіцит держбюджету Великої Британії з країнами ЄС можна за допомогою цієї інфографіки, а з Україною – за цим матеріалом від «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.