Депутати, міністри та мери: кого з посадовців запідозрили у держзраді після початку великої війни

За час великої війни в Україні оголосили щонайменше три з половиною тисячі підозр у державній зраді та понад вісім тисяч – за фактами колабораційної діяльності. Такі цифри влітку 2025 року назвав тодішній глава СБУ Василь Малюк на зустрічі з журналістами. Серед підозрюваних – десятки чинних і колишніх нардепів, міністрів, поліцейських і мерів. «Слово і діло» показує на інфографіці, які українські посадовці високої та середньої ланки отримали підозри у держзраді, колаборації та поширенні інформації про переміщення ЗСУ.

Кому з нардепів оголосили підозри

Після 24 лютого 2022 року підозри у державній зраді чи колабораційній діяльності отримали 16 нардепів. Більшість із них у різний час висувалася до Верховної Ради від «Партії регіонів», «Опозиційної платформи – За життя» та «Опозиційного блоку». Серед них:

• Євген Балицький (VII, VIII скликання): проголошений росіянами «губернатором» окупованої Запорізької області;
• Олег Волошин (IX скликання): виступав у російських пропагандистських передачах ТАСС;
• Андрій Деркач (III–IX скликання): за даними СБУ, керував агентурною мережею Генштабу рф, яка мала сприяти окупації України;
• Ренат Кузьмін (IX скликання): напередодні та після початку повномасштабного вторгнення займався антиукраїнською пропагандою, брав участь у пропагандистських шоу в рф;
• Євген Мураєв (VII, VIII скликання): володів проросійськими медіа та закликав Україну капітулювати після початку повномасштабного вторгнення. Отримав не одну, а декілька підозр;
• Олександр Пономарьов (VII–IX скликання): звинувачується у співпраці з рф на окупованих територіях, наразі перебуває в СІЗО;
• Вадим Рабінович (VIII, IX скликання): поширення антиукраїнської пропаганди;
• Дмитро Святаш (IV–VIII скликання): прямо підтримав вторгнення 2022 року й розглядався рф на роль «губернатора» окупованої Харківщини;
• Олег Царьов (IV–VII скликання): пропонував голові військової адміністрації Кривого Рогу здати місто військам рф;
• Ілля Кива (IX скликання): брав участь у пропагандистських шоу в рф, закликав до порушення територіальної цілісності України. Був застрелений у 2023 році в рф;
• Федір Христенко (IX скликання): був завербованим агентом ФСБ;
• Нестор Шуфрич (III, IV, VI–IX скликання): виконував завдання агента ФСБ Сівковича, а також підозрюється у фінансуванні росгвардії у Криму та іншій підривній діяльності.

Крім того, підозри отримали декілька нардепів, які потрапили до IX скликання Ради від «Слуги народу»:

• Олександр Дубінський: чинний нардеп, отримав декілька підозр, зокрема через співпрацю з Генштабом рф як агент під кодовим ім’ям «Буратіно». Наразі перебуває в СІЗО;
• Євгеній Шевченко: антиукраїнська пропаганда, заклики до порушення територіальної цілісності України. Перебуває під арештом;
• Олексій Ковальов: підтримав окупацію Херсонщини, був підірваний у 2022 році.

Також підозру отримав народний депутат Ігор Марков із VII скликання Ради, лідер ліквідованої партії «Родіна». У 2022 році закликав із тимчасово окупованої території Київщини ліквідувати президента України.

Кому з мерів оголосили підозри

Після 24 лютого 2022 року СБУ, ДБР та інші держоргани оголосили підозри у державній зраді та колабораційній діяльності багатьом колишнім і чинним — на час оголошення підозри — мерам українських міст. Серед них є декілька керівників обласних центрів:

• Володимир Сальдо (ексмер Херсона);
• Леонід Черновецький (ексмер Києва);
• Олександр Мамай (мер Полтави).

Більшість підозр отримали мери менших міст і сіл, куди встигли зайти російські війська:

• Володимир Бандура (Святогірськ);
• Олександр Божков (ексмер Ізюма);
• Олександр Брюханов (Південне);
• Геннадій Мацегора (Куп’янськ);
• Анатолій Степанець (Вовчанськ);
• Іван Столбовий (Балаклія);
• Сергій Хортів (Рубіжне);
• Едуард Коновалов (Стара Салтівка).

Кому з міністрів та голів ОДА оголосили підозри

Після 24 лютого 2022 року підозри отримали декілька ексміністрів часів Януковича. Олександр Лавринович (ексміністр юстиції), Костянтин Грищенко (ексміністр закордонних справ) та Михайло Єжель (ексміністр оборони) отримали підозри у державній зраді за участь у підготовці «Харківських угод», які дозволили продовжити перебування Чорноморського флоту рф в Україні на 25 років.

Також підозри отримали ексміністр освіти Дмитро Табачник – за координацію окупаційних адміністрацій на території Запорізької та Херсонської областей – та ексміністр внутрішніх справ Віталій Захарченко – за підривну діяльність проти України.

За колаборацію з окупантами на Херсонщині отримав підозру й Микола Костяк – голова Херсонської ОДА у 2010–2014 роках.

Кому з силовиків оголосили підозри

Підозри у державній зраді, колаборації та поширенні інформації про переміщення Збройних сил України після початку повномасштабного вторгнення отримала низка силовиків:

• Геннадій Герман (керівник Миколаївської окружної прокуратури);
• Роман Дудін (екскерівник управління СБУ в Харківській області);
• Олег Кулініч (екскерівник управління СБУ в Криму);
• Антон Шевцов (екскерівник ГУ Нацполіції у Вінницькій області);
• Євген Соболєв (керівник виправної колонії у Херсоні);
• Валерій Шайтанов (генерал-майор СБУ).

Які ще чиновники отримали підозри

Варто також відзначити посадовців нижчого рангу, які отримали підозри після 24 лютого 2022 року:

• Лариса Богомолова (керівник Полтавського райсуду);
• Дмитро Ворона (екскерівник Державної реєстраційної служби);
• Володимир Сівкович (ексзаступник секретаря РНБО);
• Петро Ярош (екскерівник Управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС України в Криму);
• Руслан Бітюков (ексначальник відділу програмного забезпечення та автоматизованої обробки інформації Хмельницької міськради);
• Дмитро Євсєєв (ексзаступник начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Держагентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області).

Серед них особливо виокремлюється В’ячеслав Богуслаєв – президент АТ «Мотор Січ», який сприяв постачанню запчастин до російської авіатехніки як до, так і після початку повномасштабного вторгнення.

Нагадаємо, підозрюваного у державній зраді Шуфрича звільнили з-під варти під домашній арешт. Як і щодо більшості інших нардепів IX скликання, звинувачених у державній зраді чи подібних злочинах, у його справі досі немає рішення суду.

Перебування під вартою – не завада для реєстрації законопроєктів у Верховній Раді. Про те, скільки ініціатив запропонували чинні нардепи за час свого перебування в СІЗО, дивіться в нашій інфографіці.

Державна зрада і колабораційна діяльність – не єдині злочини, підозри за якими оголошують народним обранцям. Усього в чинному складі Верховної Ради є понад 30 депутатів, які мають бодай одну підозру – у незаконному збагаченні, хабарництві, поданні недостовірних декларацій та інших злочинах.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.