Україна та Німеччина в межах спільної робочої групи ведуть обговорення щодо можливих механізмів повернення українців мобілізаційного віку, які, за словами посадовців, незаконно виїхали за кордон.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.
Близько 10% українців планують виїхати за найменшої можливості: що їх обʼєднуєМайже 10 відсотків українців планують покинути країну за першої ж можливості. А загалом на міграцію налаштовані 16 відсотків респондентів. Однак, попри тривалу війну, 69 відсотків українців демонструє високу вкоріненість і намір залишатися в країні.
За його словами, одним із ключових інструментів взаємодії з українською спільнотою є центри Unity Hub.
«Ми вдячні німецькій стороні за підтримку ідеї створення таких центрів для українців. Перший Unity Hub уже запрацював у центрі Берліна і поступово розширює свою діяльність. Я особисто відвідав його на старті роботи. Там були представники Пенсійного фонду, і одразу утворилися черги з українських пенсіонерів із конкретними питаннями», – зазначив посол.
Він додав, що такі центри дозволяють українській державі бути ближчою до громадян за кордоном і розширювати спектр послуг, а також створюють можливості для спілкування та роботи українських організацій у Німеччині.
Макеєв пояснив, що координація процесу повернення громадян має два напрями: роботу через Unity Hub та взаємодію з німецькою стороною в межах спеціальної робочої групи, де відбувається обмін інформацією щодо можливих механізмів.
За його словами, Україні важливо розуміти структуру своєї громади в Німеччині. Нині там перебуває близько 1,3 млн українців, і частина з них уже працевлаштована та сплачує соціальні внески, поступово інтегруючись у суспільство. Водночас Київ і Берлін зацікавлені в тому, щоб зберігати зв’язок цих людей з Україною та залучати їх до майбутньої відбудови держави.
Коментуючи питання повернення чоловіків призовного віку, які залишили Україну без належних підстав, дипломат підтвердив, що відповідні механізми наразі опрацьовуються в межах робочої групи, однак деталей поки не розкривають.
Станом на 30 травня в країні перебували близько 1,348 млн українських біженців, серед них – 356 тис. чоловіків віком 18–63 років.
Нагадаємо, нещодавно політик німецької партії «Зелених» Антон Гофрайтер розкритикував плани Європейської комісії щодо можливого перегляду механізму тимчасового захисту для українців призовного віку, які перебувають у країнах ЄС.
Також як відомо, українські чоловіки у віці від 23 до 60 років, які не мають звільнення від військової служби, більше не зможуть отримати статус тимчасового захисту на території Данії.
Швейцарія також окремо аналізує питання щодо умов перебування українських чоловіків призовного віку.
Крім того, раніше ми повідомляли, що країни-члени Євросоюзу досягли згоди щодо необхідності продовження статусу тимчасового захисту для українських біженців після березня 2027 року. Одак Брюссель хоче змінити деякі правила до новоприбулих громадян.
Як з’ясувалось, ЄС розглядає виключення військовозобов'язаних українців із розширеної програми захисту. ЗМІ повідомили, що цю ідею підтримує, зокрема, влада Польщі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»