Понад третина населення України підтримує збалансований, раціональний та конструктивний підхід до розв’язання міждержавних суперечок між Варшавою та Києвом. 36 відсотків – за стратегію прагматичного діалогу, і лише 9% згодні заморозити конфлікт та ігнорувати публічні демарші.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 29 по 30 червня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Результати дослідження свідчать, що українці прагнуть збалансованого та раціонального підходу до розв’язання міждержавних суперечок. Найбільша частина населення (36%) підтримує стратегію прагматичного діалогу, яка передбачає чітке розділення історичного минулого та реальної політики – ведення жорстких переговорів щодо економіки й оборони при одночасному пошуку взаємовигідних дипломатичних компромісів в історичній площині.
Найвищі державні нагороди України та Польщі: кому присвоюють та за які заслугиЗвання Героя України та Орден Білого Орла. Що відомо про найвищі державні нагороди України та Польщі – на інфографіці Слово і діло.
Водночас прихильники більш жорстких та радикальних дій розділилися на два табори. 15,5% опитаних підтримали дзеркальну стратегію симетричних відповідей. Вони впевнені, що Україна не повинна вибачатися чи поступатися, а на будь-які недружні кроки Варшави МЗС має відповідати так само жорстко.
Інші ж 14,5% респондентів виступили за стратегію диверсифікації та переорієнтацію ключового партнерства на інших європейських союзників (Велику Британію, Німеччину, Францію).
Менш популярними виявилися пасивні або повністю компромісні сценарії: лише 9% респондентів обрали стратегію заморожування конфлікту, пропонуючи тимчасово ігнорувати публічні демарші польських політиків і чекати на зміну кон’юнктури чи наступні вибори у Польщі, і лише 7% опитаних вважають за доцільне обрати стратегію безумовного компромісу. При цьому значна частина опитаних (18%) наразі не змогла визначити оптимальний вектор розвитку відносин та обрала варіант «важко відповісти».
Варто відзначити, що чоловіки демонструють помітно вищу готовність до активних дій та обирають «стратегію прагматичного діалогу» у 41% випадків (при загальному показнику 36%). Жінки ж у цьому питанні виявилися обережнішими. Цей варіант підтримують 32%. Також серед жінок вищий рівень невизначеності: варіант «важко відповісти» серед них обрали 22% опитаних (при загальному показнику 18%).
Вікові особливості
Респонденти віком 30–44 роки виявила найменшу прихильність до збалансованого діалогу та обрали «стратегію прагматичного діалогу» – 28% випадків (при загальному показнику 36%). Але саме в цій категорії зафіксовано пікову частку тих, хто вагається – варіант «важко відповісти» тут зріс до 25% (при загальному показнику 18%).
Покоління 55+ років разом із молоддю (18–29 років) одностайно підтримало прагматичний діалог на рівні 41% та 40% відповідно. Окремо виділилася зріла аудиторія віком 45–54 роки, яка найактивніше підтримала ідею економічного віддалення від сусіда – «стратегію диверсифікації» обрав 21% респондентів (при загальному показнику 14,5%).
Географічний зріз
Головною аномалією географічного зрізу став Київ, де «стратегія прагматичного діалогу» отримала максимальну підтримку в 48% голосів. Опитані із Західного макрорегіону продемонстрували підвищений інтерес до зміни логістичних та політичних хабів – таких 19% опитаних.
Тим часом на Півночі зафіксовано найменше бажання чекати – варіант «стратегія заморожування конфлікту» там набрав мінімальні 4%. Проте саме цей регіон виявився лідером за кількістю тих, кому не вдалося визначитися із вектором дій – варіант «важко відповісти» там вказали 24% респондентів.
Нагадаємо, «Слово і діло» оприлюднило результати дослідження присвяченого стосункам України та Польщі.
Зокрема ми з’ясували, як українці сприйняли рішення Навроцького про позбавлення Зеленського ордена.
Тим часом голова Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що Польща може здійснити «незрілі ескалаційні кроки» напередодні 11 липня – річниці Волинської трагедії. За його словами, найскладніший етап у відносинах між Києвом і Варшавою ще попереду.
А у Міноборони Польщі стали на захист рішення щодо надання Україні ракет для Patriot.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»