Непрості жнива: посівна площа та врожай зернових до та після 2022 року

В Україні стартували жнива-2026. У більшості областей почався збір ранніх зернових – озимого ячменю та пшениці, а подекуди комбайни вже збирають горох та ріпак. Зернові та бобові становлять основу аграрного експорту України, гарантуючи продовольчу безпеку мільйонам людей у світі. Водночас сільське господарство зазнало одного з найважчих ударів російського вторгнення 2022 року. «Слово і діло» вирішило показати на інфографіці, як велика війна вплинула на вирощування зернових в Україні – та чи адаптувалися аграрії до викликів воєнного часу.

Посівні площі та врожайність зернових в Україні до 2022 року

До зернових культур належать пшениця, кукурудза, жито, ячмінь, просо, рис, овес. Натомість зернобобовими (або ж просто бобовими) називають горох, нут, квасолю, сою та сочевицю.

До 2022 року в Україні зростали як посівна площа під зернові та бобові культури, так і обсяги зібраного урожаю. Водночас слід розуміти, що урожайність залежить від багатьох чинників, серед яких:

• вибір культури: пшениця дає в середньому 3–5 тонн урожаю з гектара, натомість кукурудза – 5–7 тонн;
• родючість ґрунту, що залежить від вмісту гумусу та мінеральних речовин;
• погодні умови – температура та опади. Це найдинамічніший чинник урожайності.

У 2016 році посівна площа зернових і бобових впала з 14,7 до 14,4 мільйона гектарів, після чого стабільно зростала аж до повномасштабного вторгнення. У 2021 році посівна площа цих культур досягла рекордних 16 мільйонів гектарів. З них 5,5 мільйона відвели під кукурудзу, а 7,1 – під пшеницю.

За 2015–2021 роки урожайність зернових і бобових зростала, проте неоднорідно: деякі роки видавалися урожайнішими, а в деякі несприятливі умови призводили до падіння збору.

Так, у 2020 році аграрії зібрали 64,9 мільйона тонн зернових і бобових. Натомість у сусідні роки, 2019 і 2021, вдалося зібрати набагато більше урожаю – 75,1 та 86 мільйонів тонн відповідно.

Як змінилися посівні площі та збір зерна після 2022 року

У 2022–2023 роках посівна площа зернових і бобових в Україні сильно зменшилася і зрештою так і не відновилася до рівня 2015 року. Серед причин скорочення посівних площ можна назвати:

• окупація територій – головний і найпряміший чинник, який забрав багато родючих земель;
• забруднення мінами та вибухонебезпечними предметами аграрних земель на звільнених і прифронтових територіях;
• російські удари по аграрній та транспортній інфраструктурі, що ускладнили як збір урожаю, так і його перевезення за кордон;
• дефіцит кадрів через долучення до війська.

У результаті в 2022 році посівна площа впала до 12,3 мільйона гектарів, а в 2023 – до 11 мільйонів. У наступні роки засіяна територія почала зростати завдяки економічній стабілізації, відкриттю транспортних шляхів у межах «зернової угоди» та розмінуванню земель. Зрештою у 2025 році посівна площа зернових і бобових становила 11,9 мільйона гектарів.

Зміна посівних площ безпосередньо вплинула на зниження обсягів зібраного урожаю. У 2022 році аграрії зібрали 54,8 мільйона тонн зернових і бобових – найменше за весь період 2015–2025 років. У наступні роки збір то падав, то зростав – і торік урожай становив 61 мільйон тонн.

Що дає більший урожай в Україні: пшениця чи кукурудза

Попри те, що пшеницю в усі роки сіяли на більшій площі, ніж кукурудзу, саме «цариця полів» зрештою дає більший урожай. Виняток – 2015 і 2017 роки, коли пшениці зібрали більше: 26,5 мільйона тонн проти 23,3 мільйона тонн, та 26,2 мільйона тонн проти 24,7 мільйона тонн відповідно.

Найбільший розрив між зборами культур виник у 2018 році: тоді кукурудзи зібрали на 11,2 мільйона тонн більше, ніж пшениці. У 2025 році різниця між культурами становила 7,6 мільйона тонн.

Нагадаємо, Апеляційна палата ВАКС залишила під вартою колишнього управлінця АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Андрія Друзяку, проте зменшила його заставу до 996 800 гривень.

Раніше НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом особам у справі про заволодіння зерном ДПЗКУ на 776 мільйонів гривень. Серед підозрюваних – голова правління АТ Андрій Власенко.

У липні 2026 року виповнилося 5 років з моменту зняття мораторію на продаж землі. Результати земельної реформи, яка запустила ринок сільськогосподарських земель, «Слово і діло» показало на відповідній інфографіці.

Ефективне сільське господарство неможливе без удобрення. Раніше «Слово і діло» розповідало, скільки та яких добрив придбала й продала Україна за час великої війни.

Про інший ключовий чинник успіху аграріїв – безпечне розмінування територій – читайте у великому інтерв’ю з головою Національної асоціації з гуманітарного розмінування Олексієм Ботнаренком.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.