Більша половина населення (59%) України не готова піти на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги навіть під гаслом євроінтеграційних реформ. Не переконують респондентів навіть гарантії уряду спрямувати кошти на модернізацію інфраструктури відповідно до норм ЄС.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 29 по 30 червня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
При цьому третина українців (34%) зазначила, що категорично не готові до зростання витрат. Ще 25% – обрали варіант «скоріше не готовий(а)».
Скільки платять за світло європейці: порівняння тарифівПорівняння тарифів на електроенергію в країнах Європи та в Україні – на інфографіці Слово і діло.
Натомість підтримати фінансово модернізацію ЖКГ готові сумарно менше третини респондентів – 32,5%. Однак ця готовність здебільшого є хиткою та невпевненою: 25% опитаних зазначили, що вони лише «скоріше готові», і тільки 7,5% респондентів висловили повну й цілковиту згоду платити більше за комунальні послуги, за умови, що ці додаткові кошти будуть гарантовано спрямовані на модернізацію інфраструктури за європейськими стандартами.
Не визначилися з відповіддю 8,5% опитаних.
Варто відзначити, що чоловіки трохи частіше готові платити більше за комунальні послуги, за умови, що ці додаткові кошти будуть гарантовано спрямовані на модернізацію інфраструктури за європейськими стандартами, ніж жінки.
Сумарно позитивну відповідь («цілком» або «скоріше» готові) дали 37% чоловіків проти 29% серед жінок (при загальному показнику 32,5%). Натомість серед жінок фіксується вищий рівень відмови від потенційного підвищення тарифів – сумарно варіанти «скоріше не готова» та «категорично не готова» обрали 63% респонденток проти 54% серед чоловіків.
Також показово, що наймолодша група респондентів (18–29 років) дещо частіше за інших демонструє безкомпромісну згоду із варіантом «цілком готовий(а)». Таку відповідь обрали 10% (при загальному показнику 7,5%). Серед молоді зафіксовано й найвищий рівень невизначеності – 14% відповіли «важко відповісти» (при загальному показнику 8,5%).
Регіони
Найбільш лояльними до можливого підвищення тарифів під гарантії модернізації виявились мешканці Південного регіону та столиці. Смарна готовність – 39% та 38% відповідно.
Натомість у Центральному регіоні виявляють найменшу готовність платити більше – сумарно лише 26%, при цьому 64% скоріше або категорично не готові платити більше за комунальні послуги.
На Сході зафіксовано найвищий рівень загальної неготовності до додаткових витрат – сумарно 66%. А в опитаних на Півночі зафіксовано високий рівень невизначеності – 15% обрали варіант «важко відповісти» (при загальному показнику 8,5%), тоді як на Сході цей показник є найнижчим і становить лише 3%.
Нагадаємо, «Слово і діло» оприлюднило результати дослідження, присвяченого громадам та інфраструктурі. Зокрема з’ясувалось, чи готові українці до додатково фінансового навантаження заради гармонізації зі стандартами ЄС та, чи включені у локальні процеси типу зборів мешканців або толок.
Також нещодавно стало відомо, що у низці українських міст зросли тарифи на холодну воду – щонайменше удвічі, а подекуди й утричі. Комунальні підприємства називають подорожчання вимушеним кроком. Скільки коштує холодна вода в обласних центрах – можна подивитися на нашій інфографіці.
А ще ми порівнювали, скільки платять за електроенергію в Україні та країнах Європи.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»