Україна вже створила відчутний дефіцит потужностей російської нафтопереробки, однак говорити про зупинку половини НПЗ рф поки некоректно. Водночас наслідки ударів накопичуються через проблеми з логістикою та перерозподілом пального, що зрештою може ускладнювати забезпечення російської армії.
Таку думку у коментарі «Слово і діло» висловив фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук, професор, директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.
Міноборони України заявило, що далекобійні удари вивели з ладу понад 51% нафтопереробних потужностей рф. Лише за останній тиждень уражено шість НПЗ, серед них Московський, Ярославський, Пермський, Саратовський і Сизранський. Водночас Трамп уже кілька разів публічно просив Київ припинити удари по НПЗ через подорожчання дизелю у США.
За словами Рябцева, цифру 51% варто правильно трактувати: йдеться про ураження такої частки нафтопереробних потужностей, а не про те, що половина російської нафтопереробки зараз фізично не працює.
«Тут трошки неточно було дано визначення у повідомленні Міноборони. Малося на увазі, що не було виведено з ладу половину потужностей, а було пошкоджено загалом 51% наявних потужностей переробки в росії. Це не означає, що зараз не працює половина нафтопереробних потужностей російської федерації», – пояснив експерт.
За словами Рябцева, частину пошкоджених установок уже відремонтували, тому вплив ударів потрібно оцінювати не лише за кількістю знищених або пошкоджених об'єктів.
«Удари наносяться впродовж достатньо тривалого періоду часу, і велика кількість тих установок, які були пошкоджені, вже відремонтована і знову випускає нафтопродукти. Тобто зараз виробництво нафтопродуктів у російській федерації справді перебуває на мінімальному за останні 20 років рівні, але це не означає, що на російський ринок не надходять нафтопродукти у достатньому обсязі», – зазначив експерт.
Удари створюють проблеми з логістикою
Основний ефект від атак, на думку експерта, проявляється у порушенні логістики. Пошкодження окремого великого НПЗ змушує росію перенаправляти паливо з інших підприємств, що створює локальні перебої.
«Є проблеми, пов'язані з тим, що пошкодження того чи іншого нафтопереробного заводу призводить до проблем з логістикою. Наприклад, пошкоджується Московський НПЗ. Доти, доки не буде перенаправлено паливо з інших НПЗ, у Москві на окремих заправках може не бути бензину чи дизельного палива. Те саме відбувається з Ленінградською областю, коли пошкоджується Кірішський чи інший НПЗ поблизу Санкт-Петербурга», – розповів Рябцев.
Додатковим фактором він називає особливості управління російською економікою.
«Через те, що в росії наявна ще й криза управління, коли всі питання намагаються вирішувати через жорстку вертикаль і шляхом надання доручень, ця криза сприяє і обмеженню пропозиції нафтопродуктів на російському ринку. Тобто проблема полягає не лише в тому, скільки потужностей фізично пошкоджено, а й у тому, наскільки швидко російська система може перебудувати логістику та забезпечити потрібні регіони пальним», – сказав експерт.
Водночас Рябцев застерігає від висновку, що удари по НПЗ уже призвели до критичного скорочення російських доходів від експорту нафти.
«Не можна сказати, що зараз росія має якісь суттєві проблеми з надходженням коштів від продажу та експорту нафтової сировини. Бензин, дизельне паливо та авіаційний гас можуть бути предметом обмежень щодо експорту, але нафта продовжує експортуватися. Тому говорити, що удари по НПЗ вже позбавили росію основного джерела валютних надходжень, було б перебільшенням», – наголосив він.
Як удари впливають на фронт
Водночас економічний ефект – не єдина мета атак. Рябцев вважає, що складніша логістика безпосередньо впливає на можливості російських військ.
«Ускладнення логістики дозволяє зменшити тиск на Сили оборони вздовж лінії фронту і зменшує інтенсивність атак на міста України. Російській армії потрібен авіаційний гас, потрібне дизельне паливо для важкої техніки, потрібен бензин для дронів. Тобто потрібна достатньо велика кількість нафтопродуктів, які безумовно важко швидко доставити туди, куди їх потребують Збройні сили російської федерації», – пояснив експерт.
За його словами, саме співвідношення витрат на удари та отриманого від них ефекту робить таку кампанію важливою.
«Ефект полягає в тому, що затрати на виведення з ладу всіх цих потужностей суттєво менші, ніж та шкода, яка заподіюється цими ударами. Тобто ми витрачаємо на атаки менше коштів, ніж отримуємо від цього користі та переваг», – зазначив Рябцев.
Чи вплине тиск Трампа
Президент США Дональд Трамп неодноразово закликав Україну зменшити або припинити удари по російських НПЗ, пов'язуючи їх із дефіцитом дизельного пального та зростанням цін. У вересні він публічно говорив про необхідність «поменше бити» по російських НПЗ.
Рябцев вважає, що ці заяви не мають суттєвого впливу на українську кампанію ударів.
«Це виключно передвиборча кампанія. Йому потрібно знайти когось, хто винен у високих цінах на нафтопродукти на американських автозаправних станціях. Це не тиск, це просто риторика, яка не має нічого спільного з реальною реакцією», – вважає експерт.
За його словами, статистика ударів після публічних заяв американського президента не демонструє суттєвого зменшення їхньої інтенсивності.
«Якщо подивитися на статистику, то суттєвого зменшення ударів після заяв Трампа не відбувається. І я думаю, що це пов'язано з тим, що Україна оцінює насамперед військовий ефект цих операцій. Поки цей ефект є, підстав для повної відмови від такого інструменту немає», – сказав Рябцев.
Удари по вузлах перерозподілу можуть посилити ефект
Надалі, за прогнозом експерта, важливими цілями можуть стати не лише самі НПЗ, а й об'єкти, через які російська система розподіляє нафту та нафтопродукти.
«Якщо ці удари продовжуватимуться і особливо якщо під удар потраплятиме більше вузлів перерозподілу нафти та нафтопродуктів, ефект буде ще більшим. Йдеться про такі об'єкти, як лінійні виробничо-диспетчерські станції. Наприклад, нещодавно під удар потрапила Володарська ЛПДС», – зазначив Рябцев.
Він наголошує, що мета таких ударів полягає не у створенні побутових незручностей для російського населення, а у зменшенні можливостей російської армії забезпечувати бойові дії.
«Це не для того, щоб мешканці Москви чи якогось іншого міста не могли заправитися. Це потрібно для того, щоб зменшити тиск на лінії фронту, насамперед зменшити кількість та інтенсивність атак. Саме через це атакуються нафтопереробні заводи й нафтобази. Мета – не створити менше заторів у Москві чи проблеми для цивільного населення, а ускладнити забезпечення російських військ паливом», – зазначив експерт.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»