Готовність Києва до зимових блекаутів залежить не лише від роботи міської влади, а й від фінансування, координації між державними органами та захисту критичної інфраструктури. Водночас без відкритих показників виконання плану стійкості складно об'єктивно оцінити, наскільки столиця підготувалася до зими.
Про це у коментарі «Слово і діло» заявив аналітик, громадський діяч, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Хто відповідає за підготовку Києва до зими
Підготовка столиці до опалювального сезону в умовах війни передбачає не лише стандартні роботи на об'єктах водо- й теплопостачання, а й додаткові заходи для забезпечення стійкості критичної інфраструктури. За словами Олександра Сергієнка, саме для цього розробили плани стійкості міст і областей.
«Підготовка до зими цього року, окрім того, що є стандартні регламентні роботи на всіх інфраструктурних об'єктах систем життєзабезпечення – водопостачання, теплопостачання, каналізація, – ускладнюється саме воєнною обстановкою. Для того щоб підвищити стійкість міста, і були запропоновані ці плани стійкості, тобто система заходів із підвищення стійкості інфраструктури кожного міста», – пояснив експерт.
За його словами, формально відповідальність за цей процес у Києві мала нести Київська міська військова адміністрація, тоді як фактична робота, на його думку, лягла переважно на міську владу.
«Уряд зі свого боку мав забезпечити фінансування і координацію діяльності органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування», – зазначив Сергієнко.
Скільки коштів потрібно найбільшим містам України для підготовки до зими 2026-2027На інфографіці – якими були витрати обласних центрів України на ЖКГ торік та у першій половині 2026-го, а також заплановані видатки на виконання Плану стійкості.
Водночас експерт вважає, що центральна влада не забезпечила достатньої прозорості щодо фінансування заходів із підготовки до зими. Він нагадав про заяву прем'єр-міністерки Юлії Свириденко щодо виділення 216 млрд 250 млн гривень на виконання планів стійкості в Україні.
«Наскільки виконана ця обіцянка, невідомо. Фактично жодного звіту про виконання уряд не надав. Були окремі повідомлення, що виділили спочатку 10 мільярдів, потім іще 8 мільярдів, але якогось підсумкового звіту немає», –сказав він.
Сергієнко також розкритикував обмеження проведення капітальних видатків, які, за його оцінкою, ускладнюють підготовку комунальних підприємств до зими.
«Фактично цим самим заблокували роботу з виконання плану стійкості, з підготовки об'єктів інфраструктури до зими. Якщо немає коштів у водоканалу, як він буде готуватися до зими? Те саме теплове господарство, будь-яка галузь», – наголосив експерт.
Що Київ зробив для енергостійкості
За словами Сергієнка, міська влада сформувала перелік завдань у плані стійкості, який затвердила Київрада. Водночас документ має обмежений доступ, тому незалежно перевірити виконання всіх передбачених заходів складно.
Експерт послався на озвучені першим заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим дані, за якими план стійкості столиці виконали приблизно на 80%. За його словами, серед основних завдань – створення резервних потужностей електропостачання для критичної інфраструктури загальним обсягом 1600 МВт.
«Це доволі складні й дорогі об'єкти. У Києві встановлені когенераційні установки, які, крім електрики, видаватимуть ще й тепло в систему», – пояснив Сергієнко.
Також, за його словами, столиця має забезпечити резервними генераторами об'єкти водопостачання та водовідведення, а критичну інфраструктуру – мобільними тепловими станціями.
«У Києві зараз близько 70 таких мобільних теплових станцій. Якщо надовго переривається централізоване теплопостачання, вони можуть під'їжджати до лікарні, під'єднуватися до системи й опалювати будинок», – розповів експерт.
Казначейство затримує платежі громад: у низці міст попередили про ризики для опалювального сезонуУ низці міст заявили про затримки платежів Держказначейства, які можуть ускладнити підготовку до опалювального сезону.
Сергієнко зазначив, що, за інформацією міської влади, план стійкості мають виконати повністю до грудня. Однак, на його думку, для об'єктивної оцінки готовності Києва потрібні конкретні показники, а не лише заяви посадовців.
«Президент, коли звинувачував київську владу, не наводив цифр і критеріїв. Якщо немає критеріїв, немає цифр, немає показників, то перевірити рівень виконання плану неможливо», – вважає він.
Експерт стверджує, що місто спрямувало значні власні ресурси на підготовку до зими, зокрема залучало кредитні кошти. За його словами, близько 12 млрд гривень Київ залучив у кредит, а до 20 млрд гривень спрямували з міського бюджету. Натомість обсяги фактичного фінансування з боку центральної влади, як зазначив Сергієнко, залишаються недостатньо зрозумілими.
Чи можна перевірити готовність свого району
Оцінити готовність конкретного району до тривалих відключень електроенергії лише за загальноміськими показниками складно. За словами Сергієнка, ситуація залежить від того, до яких джерел тепла під'єднаний будинок і наскільки стійкою є відповідна інфраструктура.
«У Києві є 15 районних теплових станцій і багато менш потужних котелень, які забезпечують теплом окремі райони та мікрорайони. Але складно сказати, як працюватиме система в конкретному місці. В одному будинку буде тепло, а за кілька кілометрів, в іншій тепловій зоні, його може не бути», – пояснив експерт.
Він наголосив, що навіть наявність резервних джерел тепла не усуває всіх ризиків, адже інфраструктура залишається вразливою до російських атак. Багато залежатиме від того, наскільки ефективно працюватиме протиповітряна оборона.
Водночас мешканці можуть підвищувати стійкість власних будинків. Сергієнко навів приклад житлових комплексів, які мають автономні котельні або резервне електроживлення, завдяки чому менше залежать від централізованих систем.
Для багатоквартирних будинків, за його словами, існують міські програми підтримки, зокрема програма «70/30». Вона передбачає співфінансування заходів з енергоефективності та модернізації будинкової інфраструктури.
«Мешканці за власні кошти купують обладнання для забезпечення будинку — насоси, сонячну електроенергію, котли, – а місто повертає 70% вартості. Спочатку гроші, а ввечері стільці», – зазначив експерт.
Експерт з енергоефективності розповів як підготуватися до зими без опаленняВиконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк розповів про готовність Києва до опалювального сезону, ризики для теплопостачання та способи підготувати багатоповерхівки до можливих перебоїв із теплом.
Водночас він звернув увагу, що такі програми простіше реалізовувати об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і житлово-будівельним кооперативам. Там, де ОСББ немає, мешканцям складніше організувати збори, ухвалити спільне рішення та зібрати кошти.
«Дуже багато залежить від активності та згуртованості мешканців самого будинку. У новіших будинках людям, які мають кращі матеріальні можливості, легше щось зробити. А в старих будинках, де багато пенсіонерів, мешканці часто просто фінансово не можуть потягнути поліпшення інфраструктури», – сказав Сергієнко.
Як політичні суперечки впливають на підготовку до зими
Окремою проблемою експерт вважає напружені відносини між центральною та міською владою. На його думку, політичні конфлікти можуть мати безпосередні наслідки для реалізації інфраструктурних проєктів.
Як приклад Сергієнко навів ситуацію з 1 млрд 250 млн гривень, які, за його словами, Київрада виділила на відповідні потреби, але кошти кілька місяців не використовували, після чого вони повернулися до міста.
«За ці гроші мали б надійти технічне обладнання й устаткування, а не самі гроші. Це наочний приклад того, як відносини центральної влади негативно впливають на підготовку до зими», — вважає він.
Сергієнко пов'язує протистояння з політичними розбіжностями між президентом Володимиром Зеленським і мером Києва Віталієм Кличком. Він також вважає, що тиск на міську владу може ускладнювати роботу посадовців, відповідальних за критичну інфраструктуру. Водночас експерт наголошує, що оцінювати готовність столиці потрібно за конкретними результатами: виконаними роботами, закупленим обладнанням, профінансованими проєктами та дотриманням строків.
«Якщо є проблеми, треба показувати конкретні показники: що зроблено, що не зроблено і чому. Без цифр і критеріїв звинувачення залишаються політичними заявами, які не дають можливості об'єктивно оцінити ситуацію», – підсумував Сергієнко.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»