Європейські держави можуть отримати законні підстави для ударів по території росії, якщо російські війська атакують їхні посольства в Україні. Згідно з міжнародним правом, масштабний напад на дипломатичне представництво може розцінюватися як збройна агресія проти держави, яку воно представляє.
Про це повідомляє Forbes із посиланням на експерта з міжнародного права, науковця Інституту порівняльного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка у Німеччині Крістіана Марксена.
Погрози дипломатам у Києві: чого домагається росія і чи вплине це на допомогу УкраїніПолітолог Олександр Леонов пояснив, навіщо росія погрожує іноземним дипломатам у Києві та чи може це вплинути на підтримку України.
За інформацією видання, російське міністерство закордонних справ попередило іноземних дипломатів у Києві про смертельну небезпеку та закликало їх залишити Україну через загрозу масованих повітряних ударів. Ці попередження пролунали на тлі посилення ядерних погроз Кремля на адресу західних партнерів України.
Як пояснив Марксен, стаття 51 Статуту ООН гарантує державам невіддільне право на індивідуальну або колективну самооборону в разі збройного нападу.
Водночас дипломатичні представництва юридично не є частиною території держави, яку вони представляють. Однак, за словами експерта, серед міжнародних правників дедалі більше поширюється позиція, що масштабний напад на посольство може прирівнюватися до збройної агресії проти відповідної країни.
«Оскільки дипломатичні місії є зовнішніми представництвами держави, які виконують важливі функції в міжнародних відносинах, цілком обґрунтовано припустити, що застосування достатньо серйозної сили проти дипломатичної місії може становити збройний напад на цю державу», – пояснив Марксен.
У такому випадку постраждала держава може отримати право на самооборону, зокрема із застосуванням ракет і безпілотників для ударів по військових цілях на території росії.
Водночас експерт наголосив, що не кожна атака на дипломатичне представництво автоматично дає підстави для військової відповіді. Для визначення того, чи є напад достатньо серйозним, необхідно враховувати масштаби атаки, кількість і тип застосованої зброї, тривалість удару, руйнування та кількість постраждалих.
За його словами, навіть атака, яка не призвела до руйнувань завдяки роботі протиповітряної оборони, за певних обставин може вважатися збройним нападом.
Як історичний приклад Марксен навів захоплення американського посольства в Тегерані у 1979 році. Тодішній президент США Джиммі Картер заявив Раді Безпеки ООН, що Сполучені Штати мають право на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН.
Окремо Forbes звертає увагу на реакцію європейських дипломатів на погрози Москви. Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що представництво ЄС не залишатиме Київ попри російські попередження.
«У росії є послання для іноземних дипломатів у Києві: їдьте або ризикуйте своїм життям. Наша відповідь: ми залишаємося. Представництво ЄС залишається», – наголосила дипломатка.
Вона додала, що погрози Кремля не змусять Європу припинити підтримку України.
Крім того, Марксен зазначив, що європейські держави мають й іншу правову підставу для військової участі у протидії російській агресії – право на колективну самооборону України. За його словами, відповідно до статті 51 Статуту ООН, союзники України могли долучитися до її оборони ще з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Таким чином, за оцінкою Марксена, масштабний російський удар по європейському посольству в Україні може створити додаткові міжнародно-правові підстави для військової відповіді з боку відповідної держави. Водночас законність конкретних ударів залежатиме від обставин нападу та дотримання вимог необхідності й пропорційності самооборони.
Нагадаємо, Міністерство закордонних справ росії закликало іноземців, зокрема співробітників дипломатичних місій, залишити Київ і пригрозило новими масованими ударами.
Речник Єврокомісії Крістіан Віганд заявив, що представництво ЄС у Києві продовжує працювати без змін.
А посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова додала, що попри погрози росії іноземним дипломатам у Києві продовжують працювати усі 25 посольств держав-членів Європейського Союзу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»