Задовго до вступної кампанії в Міністерстві освіти повідомили, що абітурієнтам 2015 року слід готуватися до нововведень. 5 січня розпочалася реєстрація на ЗНО-2015, що для абітурієнтів, а точніше для їхніх батьків, по суті, стало стартом активної фази «вступного змагання». За деякий час Міністерство освіти і науки оприлюднило пропозиції до умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2015 році. Незважаючи на те, що нові правила повноцінно почнуть діяти лише наступного року, вже зараз для багатьох вишів і майбутніх студентів вони стануть справжнім випробуванням. Чого ж зараз очікувати бажаючим вступити в українські університети?
Головне нововведення умов вступу 2015 року: дія сертифікату ЗНО – 1 рік і він повинен бути датований поточним роком надходження. Можливість вступати до ВНЗ без сертифікатів ЗНО абітурієнтам, що закінчили школу в 2007 році і раніше, скасована.
Крім того, місяць тому міністр освіти і науки Сергій Квіт заявив, що тести зовнішнього незалежного оцінювання для вступників у 2015 році будуть оцінюватися як «склав/не склав». Таким чином, підхід до визначення мінімального прохідного балу змінений. Відтепер все буде простіше: жодних цифр, тільки «так» чи «ні». Якщо раніше абітурієнт повинен був переступити бар'єр в 124 бали (а для профільних предметів – 140), то зараз рейтингів не буде. І якщо випускник склав незалежне оцінювання, він отримає сертифікат і разом з ним право вступати до будь-якого університету. У випадку, якщо учасник вступної кампанії не набере потрібних балів, сертифікат йому не видадуть зовсім.
У той же час у правилах прийому збереглося право для вишів встановлювати мінімальний прохідний бал. Це дає можливість сильним навчальним закладам знизити потік абітурієнтів і відібрати для себе кращих студентів. Виші самі визначатимуть пріоритетні предмети і залежно від важливості бала ЗНО їм буде присвоюватися коефіцієнт. У МОН пропонують скасувати норму про обов'язкове узгодження вишами власних правил прийому з Міністерством: правила вступу мають розроблятися самими університетами і затверджуватися їх ученими радами.
Ще одним нововведенням вступної кампанії-2015 стало введення дворівневих тестів. Дана зміна пов'язана з профілем ВНЗ. Такі тести будуть складатися з двох предметів: українська мова та література, а також математика. Рівень А – простіший, рівень В – складніший. ВНЗ самі вирішуватимуть, який саме рівень – А чи В – потрібен для вступу на певний напрям.
Абітурієнт особисто буде формувати свій список ВНЗ, в які буде подавати заяви про надходження. Пріоритетність заяви визначається рейтингом від 1 до 15. Це пов'язано зі скасуванням зарахування в три хвилі, як було колись. Абітурієнти будуть зараховані до навчальних закладів вже після першої хвилі. Так що, якщо у абітурієнта буде необхідна кількість балів, його рекомендують до зарахування в найбільш пріоритетний для нього ВНЗ.
У той же час, екс-міністр освіти і науки України 2005-2007 років, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, Станіслав Ніколаєнко вважає, що вступна кампанія пройде з деякими труднощами. Про це він сказав у коментарі «Слову і Ділу».
«Для великих вишів, які щороку набирають достатньо студентів, проблем не буде, але що робити менш затребуваним вузам і як їм конкурувати в нових умовах? Важливо, щоб заможні батьки не купували «пріоритетність» ВНЗ».
Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти, народний депутат України Лілія Гриневич повідомила «Слову і Ділу», що 23 квітня ВР внесла зміни до закону України «Про вищу освіту» (реєстр. №2672).
«Зміни стосуються декількох напрямів. Завжди було проблемою, коли людина поступила на бюджет, провчилася один рік, але з якихось причин не змогла продовжити навчання. Вважалося, що повторне надходження не може бути за рахунок бюджетних грошей. Зараз ця норма переглянута, адже людина не використовувала свою можливість провчитися на бюджеті. Закон передбачає, що в такому разі абітурієнт повинен відшкодувати ті кошти, які на нього були витрачені, а далі знову може вступати на бюджет».
Найважливіша зміна, яка чекає на майбутніх студентів – це новий механізм розподілу місць державного замовлення. Держава платитиме вишу за кожного студента, а не фінансуватиме саму установу. У 2015 році систему протестують на 20% вступників, а з 2016 року такий вид вступної кампанії охопить всі 100%.
«Держзамовлення буде формуватися за кількома параметрами. Більше держзамовлення будуть отримувати ті, хто мали вищий прохідний бал за попередні три роки. Будуть враховуватися пропозиції вишів і потреби регіонів. Це всі зміни, які були потрібні для проведення успішної кампанії-2015», – пояснила Гриневич.
Нагадаємо, що українське законодавство приписує в обов'язковому порядку надавати пільгові умови для кількох категорій вступників. Так, згідно з даними Міносвіти, право на першочергове зарахування мають сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з багатодітних сімей, інваліди. Поблажок для жителів Криму і Донбасу робити не будуть.
Експерт Центру досліджень суспільства Єгор Стадний вважає, що в умовах війни діяльність Міністерства освіти показує позитивні зрушення і намагається працювати в європейському напрямку, але не всі зміни, які ВР внесла до закону «Про вищу освіту», були потрібні.
«Сьогодні МОН намагається вводити європейські підходи до системи навчання. Однак вводити норму відшкодування збитку не потрібно було зараз з тієї причини, що більшість абітурієнтів на вступному етапі навіть не знають, що вони обрали і чи підійде їм цей напрямок. Найчастіше, вже за рік абітурієнт розуміє, що спочатку вибирав зовсім інше. У 18 років дуже складно визначиться і зробити правильний вибір», – вважає Стадний.
Приймати документи від охочих навчатися вузи починають 10 липня. Умови вступу змінюються щороку. Не можна відкидати того, що ближче до початку літа раптом не з'являться нові пропозиції, ініціативи для ВНЗ та абітурієнтів, проте зараз для переорієнтації на європейський стиль освіти у нас є перехідний період. І зовсім скоро випускникам шкіл доведеться подолати всі складнощі «вступної гонки-2015».
Марина Шевченко, спеціально для «Слово і Діло»
***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.