У своїх передвиборних програмах депутати активно обіцяли сприяти залученню коштів у сільське господарство та сприяти розвитку сільськогосподарського виробництва. В результаті серйозних і дієвих законопроектів на цей рахунок нічого не прийнято, але маємо безліч проблем, які навалилися у зв'язку з крутим піке української національної валюти.
Початок посівної цього року ознаменувався щоденними, а іноді й щогодинними падіннями гривні по відношенню до американського долара. Такі валютні коливання призвели до рекордного підвищення цін на добрива, паливо, засоби захисту рослин та енергоносії. А з іншого боку українських фермерів «підтримувало» убоге бюджетне фінансування і підвищення кредитних ставок в банках.
У Кабміні про біди фермерів згадали тільки наприкінці посівної. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вирішив виділити в рамках продуктової програми 300 млн грн для компенсації відсоткової ставки для малих фермерських господарств на закупівлю сільськогосподарської техніки. «Я думаю, що ми виділимо до кінця року гроші для компенсації відсоткової ставки, тому що кредит зараз дуже дорогий», – підкреслив глава уряду. Крім того, Кабінет міністрів веде переговори, щоб світові фінансові агентства давали товарні кредити фермерам у вигляді сільгосптехніки. «Ми мали розмову з нашими американськими партнерами, так як там, в принципі, аграрний ринок дуже добре розвинений, і Агентство міжнародного розвитку Сполучених Штатів отримало наше бачення, яким чином посилити кооперацію в аграрному секторі. Американці зацікавлені в тому, щоб поставити техніку в Україні, а ми зацікавлені в тому, щоб отримати довгий кредит, низькопроцентну ставку і ефективну техніку, яка дасть можливість більше збирати, більше продати і більше заробити», – сказав Арсеній Яценюк.
Але вартість сільськогосподарської техніки, як і дорогі кредити на неї – не єдина проблема фермерів в Україні. Найбільше фермерські господарства страждають від ціни на добрива та засоби захисту рослин, які доводиться привозити за валюту з-за кордону. І хоча торік 16% приросту економіки дав саме аграрний сектор, уряд вкладатися в розвиток і підтримку сільгоспу не поспішає. «За новим Бюджетом фінансування Міністерства аграрної політики скорочено у два рази. При цьому скорочено не просто фінансування Міністерства, а самих програм з допомоги ряду агровиробництв. Відповідно, після таких скорочень Міністерство просто збирає аграрну інформацію по різних регіонах і все. Ресурсів, щоб впливати на процеси аграрної політики – ні», – розповів «Слову і Ділу» політолог і експерт з питань агрополітики Олексій Якубін.
У той же час у Міністерстві звітують: урожай цього року може перевищити торішній. Щоправда, роблять це із застереженням: «якщо товаровиробники зможуть належним чином провести підгодівлю та захист рослин». При цьому істотну «підгодівлю та захист» фермерів чиновники проводити не планують.
Втім, МінАПК варто віддати належне. Навіть в умовах скороченого фінансування, крім 300 млн на часткову компенсацію кредитів, тут знайшли ще 250 бюджетних мільйонів на тваринництво. У відомстві кажуть і про залучення додаткових 3,5 млрд грн кредитів для малих і середніх фермерських господарств.
З інших досягнень Міністерства аграрної політики – збереження пільгового режиму оподаткування ПДВ та реалізація проекту аграрних розписок. Перше дасть додаткові 16 млрд грн в аграрний сектор щорічно, а друге – близько 5 млрд грн планово.
Щоправда, нічого з цих коштів не компенсує валютні коливання для малих фермерських господарств. Для проведення посівної кампанії українські аграрії взяли кредити на суму 4,8 млрд грн. Єдиний вихід для фермерів, щоб не потрапити в халепу – підвищувати ціни для кінцевого покупця, і, звичайно ж, шукати нові ринки. З останнім в уряді Яценюка теж обіцяли допомогти: Україна, за словами прем'єра, може заповнити європейський ринок своєю продукцією. Правда, про «багаті» ринки Євросоюзу вітчизняні товаровиробники чують давно, а квоти на поставки продуктів вичерпані з більшості категорій.
В принципі, не можна заперечувати, що компенсація кредитів і допомога з іноземною сільськогосподарською технікою – потрібний і важливий крок. Але за всіма цими рішеннями ховається відхід від головного – залучення інвестицій та дерегуляції аграрного бізнесу.
Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло»