80,9 мільярдів гривень – саме таку суму збитків зазнали українські банки в першому кварталі 2015 року. Серед них, 16,2 млрд грн припадає на діючі банки України за період з січня по березень. А це – у вісім (!) разів більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Картина маслом
«Збитки функціонуючих банків у першому кварталі 2015 склали 16,2 млрд грн. В цілому, з початку року банки України зазнали значних збитків (80,9 млрд грн), 80% з них були сформовані неплатоспроможними банками, в яких діють введені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасові адміністрації», – повідомив Національний банк України. Такий рівень збитковості сміливо можна назвати рекордним. Для порівняння: у 2009 році банками було зафіксовано 38,4 млрд грн збитків, у 2010 – 13 млрд грн, в 2011 – 7 млрд грн, а за весь 2014 революційний рік збитки банків досягли позначки у 52,9 млрд гривень.
Крім рекордних збитків, скоротилася і кількість діючих банків. Так, за три місяці в Україні стало на 25 фінустанов менше і залишилося 133 діючих банки, на третину з яких припадає 18,8 млрд грн збитків. Примітно, що найбільше збитків – майже 4,5 млрд грн – отримав державний «Укрексімбанк», на другому місці – «Сбербанк Росії», який поніс трохи більше двох мільярдів гривень збитків.
Що ж стосується неплатоспроможних банків, то тут 63,6 млрд грн розділили між собою «Надра», «Дельта» і «Імексбанк». Так, найбільше збитків припало на неплатоспроможний «Дельтабанк» – 33,3 млрд грн, банк «Надра» – 21,7 млрд грн та «Імексбанк» – майже 4 млрд грн.
І все ж, 87 банків змогли показати по балансах позитивний результат за перший квартал. Найбільший прибуток, за підсумками січня-березня цього року, в розмірі 337 млн грн отримав «Сітібанк», що входить до групи великих банків. Слідом іде «Унікомбанк», який входить до групи невеликих фінустанов – його прибуток склав 115,6 млн грн.
Офіційні причини
В НБУ кажуть, що негативний фінансовий результат банків сформувався, насамперед, за рахунок істотних обсягів відрахувань у резерви під можливі втрати від активних операцій. «За перший квартал цього року відрахування в резерви в 7,2 рази перевищили їх обсяги за відповідний період минулого року. Основний обсяг резервів був сформований у лютому. У березні на тлі стабілізації на валютному ринку темпи нарощування відрахувань в резерви сповільнилися», – повідомив регулятор.
У Фонді гарантування вкладів бачать іншу причину. Там стверджують, що масове банкрутство банків в 2014-2015 роках спровокували нечисті на руку власники і менеджери фінустанов, а також відсутність експорту, падіння внутрішнього споживання, подорожчання собівартості продукції в Україні.
«Причин масового банкрутства банків було декілька. Є нечисті на руку власники і менеджери, які використовували банк в якихось своїх цілях, виводили активи... Є банки під реальний бізнес, є великі і дрібні. Але коли той чи інший бізнес в країні починає «лягати» через відсутність експорту, падіння внутрішнього споживання, подорожчання собівартості продукції, страждає і банк. Банки – це всього лише дзеркальне відображення того, що відбувається в економіці. Просто вони більше, ніж інший бізнес схильні до ризиків і залежать від політичного та економічного середовища, обстановки в суспільстві. Першими відчувають всі потрясіння», – заявив директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін.
Погоджується з главою ФГВФО і міністр фінансів Наталія Яресько: «В Україні банки стають банкрутами, оскільки їхні керівники займаються шахрайством і тому самі приводять банк до банкрутства. Подібних банкірів потрібно притягати до відповідальності», – зазначила чиновниця.
Експерти звинувачують регулятора
Економісти бачать й інші причини масового «банкопаду». Незалежний експерт Анатолій Дробязко вважає, що однією з причин є заборона банкам формувати резерви у валюті проти валютних активів. «Тобто вийшло, що кредити – у валюті, а резерви – у гривні, що суперечить всім міжнародним правилам ведення бухгалтерського обліку», – пише він у блозі на Forbes.
Інший експерт, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, причиною масового банкрутства фінустанов бачить навмисно «погану» політику НБУ, нібито, Нацбанк цілеспрямовано знищує банківську систему України. Економіст розглядає три основні мотиви: переділ ринку, вказівка МВФ і подальший «розпродаж» українських банків нерезидентам за «комісію».
Що ж, напевно істина лежить десь посередині. Адже збитки банків – це ще не банкрутство. А значить, не виключено, що причина закриття багатьох банків лежить не в політиці НБУ, а в банальному природному бізнес-відборі. Адже, незважаючи на всі макроекономічні умови, ряд банків («Укрсоцбанк», «Укрсиббанк», «ВТБ Банк» - авт.) у першому кварталі 2015 все ж наростили кредитні портфелі для юридичних осіб – а значить, банківський сектор не варто вважати таким вже безнадійним.
А поки НБУ планує провести ще ряд стрес-тестів для 20 найбільших вітчизняних фінансових установ. В цілому ж, залишається сподіватися, що українцям не доведеться переживати падіння другого «Дельтабанку», і хоча ситуація у всьому секторі складна, вкладникам не варто починати панікувати.
Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло»