Державна служба статистики повідомляє невтішні результати: за три місяці економіка України впала ще на 17,6%. Навіть якщо порівнювати цю цифру з аналогічним періодом 2014 року – ситуація тільки погіршилася. Що чекає економіку країни в 2015 році і коли варто очікувати зростання, розібралося «Слово і Діло».
Так, за період січня-березня 2015 року падіння ВВП у порівнянні з останнім кварталом 2014 року збільшилося на 6,5%. Водночас Держстат зафіксував у 2014 році істотне зростання дефлятора ВВП – показника зміни реальних цін на товари та послуги – на цілих 14,8%. Але і це ще далеко не найпесимістичніший сценарій розвитку подій.
Три сценарії Кабміну
Ще в лютому в уряді Яценюка вирішили окреслити три можливих вектори розвитку української економіки: від самого песимістичного до оптимістичного. Згідно найоптимістичнішого сценарію, у 2015 році Україну чекає падіння економіки на 5,5% з поступовим вирівнюванням в наступні роки. У той час, як песимістичний сценарій більше походить на реалії офіційної статистики – 11,9% при інфляції в 42,8%. В абсолютних цифрах номінальний ВВП прогнозується від 1,85 трлн грн до 1,79 трлн грн.
Оптимістичного сценарію уряду вдасться досягти тільки за умови повного виконання програми діяльності уряду, стратегії «Україна-2020» і коаліційної угоди. І хоча всі документи узгоджені між міністерствами та структурами, а на сторінках програм розписані функціональні обов'язки і відповідальність поіменно, постійно виникає питання: хто винен у тому, що досі нічого не зроблено? Адже результатом виконання плану має стати стабілізація економіки, децентралізація, дерегуляція і боротьба з корупцією, яка включає в себе такі наболілі питання, як прозора система держзакупівель і управління держвласністю.
Експерти не вірять
Міжнародний валютний фонд воліє вірити в кращий варіант розвитку подій (5,5% падіння економіки, 26,7% – інфляція). А от українські експерти з оцінками МВФ погодитися не готові.
В експертному співтоваристві говорять про більш глибоке падіння ВВП – в районі 7-9%, що відповідає нейтральному сценарію Кабінету міністрів. Причини називають різні: від війни на сході країни до недовіри банківському сектору.
«Офіційний прогноз, який ми виставили – це падіння на 8%. Основні проблеми ВВП будуть полягати в тому, що споживання домогосподарств буде продовжувати зниження. Це буде викликано декількома причинами. Перша причина полягає в досить високому рівні інфляції. Я б очікував інфляції за результатами цього року близько 50%, можливо, 50% плюс», – заявляє виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Він зазначає, що зниження споживання буде пов'язане з «нестабільними і турбулентними часами», які змушують населення економити і робити заощадження. Щоправда, через тотальну недовіру українців до банківського сектору в сектор реальної економіки ці гроші не потраплять.
Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь бачить причини «просідання» ВВП і в іншому. На його думку, основною причиною зниження випуску продукції є скорочення споживання внаслідок зниження економічної активності, яке почалося ще в другому півріччі 2012 року, а також розриву економічних відносин і зменшення інвестицій.
В Інституті економічних досліджень та політичних консультацій прогнозують ще більше падіння ВВП – до 9%. Проте в 50% інфляцію тут зовсім не вірять. «Поки складно сказати, що ми в результаті побачимо. До цього у нас був прогноз близько 40% на грудень 2015 року, до грудня 2014 року», – говорить Віталій Кравчук.
Питання руба
В цілому ж, зростання економіки експерти очікують не раніше 2016-2017 років. Але для цього потрібно провести реальну дерегуляцію, демонополізацію і децентралізацію влади.
«Дерегуляція – це ліквідація зайвих регуляторних органів. У коаліційній угоді правлячої коаліції не передбачена ліквідація жодного органу, тільки їх перейменування. Зате передбачено створення 10 нових регуляторних органів. З Міністерством інформаційної політики – їх 11. Це додаткові бюджетні витрати, недоречні в умовах війни. Зараз децентралізація – інформаційний привід номер 2 після війни. Та яка різниця, під якою вивіскою мерія або виконком без грошей? Суть децентралізації – тільки в децентралізації податків, нічого іншого... У 2013 році в центральний бюджет надходило 80% податкових надходжень. На поточний рік у центральний бюджет країни має надійти вже 82% податків. За фактом триває централізація. Треба розділяти інформаційний шум і фактаж. Зараз йде просто зміна вивісок», – резонно зауважує глава Комітету економістів України Андрій Новак.
Що ж, поки політики переживають за свої рейтинги до наступних виборів, справи точно не буде. Адже для кардинального розвороту української економіки та припинення кризи потрібно одне – радикальні реформи, іноді навіть з найменш популярним вмістом. Чи піде Яценюк на «політичне самогубство» заради економічного процвітання країни? Здається, це питання не потребує відповіді.
Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло»