Бюрократичні війни в черговий раз стали на заваді процесам відновлення зруйнованих населених пунктів на звільнених від терористів територіях Донбасу. Ще у вересні 2014 року окремою постановою Кабінет міністрів створив Державне агентство з питань відновлення Донбасу, а в листопаді того ж року – були затверджені положення про його діяльність. Втім, відомство так і не запрацювало: після відставки його першого і поки що єдиного очільника Андрія Ніколаєнка, Кабмін так і не спромігся призначити нового голову Агентства.
Згідно із урядовими положеннями, Державне агентство повинно займатися відновленням зруйнованих об’єктів, інфраструктури Донецької та Луганської областей, а також займатися справами біженців з Донбасу та Криму. За приблизними розрахунками уряду, на відновлення звільнених територій тільки на початковому етапі потрібно більше 11 мільярдів гривень. Гроші поступово виділяються з Держбюджету та від іноземних держав, навіть попри те, що на решті території Донбасу досі тривають військові дії. Втім, фінансування у повному обсязі досі не надходить.
У нового голови Держагентства досить серйозний перелік повноважень: окрім розпорядження коштами на відновлення зруйнованих територій, він зможе вносити на розгляд віце-прем'єра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ пропозиції щодо залучення інвестицій та кредитів, зокрема коштів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги, з метою підготовки та реалізації завдань, заходів і проектів з питань відновлення та розвитку Донецької та Луганської областей. Окрім цього, очільник Держагентства з відновлення територій Донбасу організовує роботу із залучення міжнародної технічної допомоги на проектування, нове будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт об'єктів інфраструктури, що потребують відновлення, бере участь у підготовці міжнародних договорів України щодо питань відновлення територій Донбасу та забезпечує їх виконання.
Діяльність Держагентства спрямовується і координується Кабміном через віце-прем'єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, представника команди Президента – Геннадія Зубка. Згідно із постановою Кабміну, керівник Агентства затверджується і звільняється урядом за поданням прем’єр-міністра на підставі внесених пропозицій міністра регіонального розвитку. Вочевидь, саме в бюрократичному протистоянні команд прем’єра та президента й знаходиться джерело протиріч, яке не дозволяє узгодити нову кандидатуру очільника Агентства. Нагадаємо, востаннє відомство протягом 3 тижнів у вересні-жовтні 2014 року очолював екс-голова Кіровоградської ОДА Андрій Ніколаєнко, якого вважають близьким соратником Сергія Ларіна – колишнього заступника голови Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна за часів президентства Віктора Януковича. Сам Ніколаєнко подав у відставку за власним бажанням згідно із вимогами законодавства про люстрацію.
Про черговий конфлікт між пропрезидентською та пропрем’єрською командами свідчать останні публічні заяви. Виступаючи з трибуни парламенту, лідер фракції «БПП» Юрій Луценко закликав уряд терміново розпочати роботу Агентства. Він розкритикував відсутність повноцінної роботи із переселенцями: відсутність адресної матеріальної допомоги, проблеми мешканців окупованих територій із сплатою комунальних платежів, працевлаштуванням. «Один орган має акумулювати всі проблеми Донбасу, які наразі розкидані по міністерствах», – заявив пан Луценко. Крім того, лідер пропрезидентської фракції публічно висловив побажання і щодо майбутньої кандидатури очільника Держагентства. За його словами, відомство має очолити «не депутат, це може бути навіть не уродженець Донбасу, а людина, яка, насамперед, має практику використання міжнародної фінансової допомоги, а також людина, яка розуміється на гуманітарних проблемах Донбасу».
На урядовому рівні президентська команда намагається виправдати відсутність очільника Держагентства тривалими пошуками відповідної кандидатури і необхідністю додаткових повноважень. Так, міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко нещодавно анонсував, що агентство запрацює, але «з новими напрямками роботи і з новими повноваженнями». Ще в грудні 2014 року пан Зубко пообіцяв, що Держагентство з питань відновлення Донбасу запрацює у 2015 році, щоправда, точної дати він не вказав.
Поки тривають бюрократичні війни, як завжди страждають пересічні громадяни. Проблема постає особливо гостро в контексті військового протистояння на Донбасі. Адже люди, які проживають на звільнених територіях в достатній мірі не відчувають турботи держави, а решта платників податків просто не знають, на що йдуть їхні кошти, зібрані державою буцімто на відновлення Донбасу. Нещодавно голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Олександр Кіхтенко розповів про те, що гроші, виділені державою на відбудову звільнених територій області, не працюють саме через відсутність політичної волі нарешті запустити роботу Держагентства з відновлення Донбасу. «Ті 200 мільйонів гривень, котрі були передбачені для відновлення будинків у Слов'янську та Миколаївці, у підсумку так і не були виділені. Але передбачені на цей рік. Я буду все робити, щоб ці кошти отримати... Для цього необхідно якнайшвидше призначити керівника Агентства з відновлення Донбасу, а потім стежити за тим, як ефективно воно буде працювати», – розповів пан Кіхтенко.
Військові дії – не є достатнім приводом для відсутності роботи Державного агентства з відновлення Донецької та Луганської областей. Адже поки тривають бойові дії, чиновникам також є чим зайнятися, роботи вистачає по всім напрямкам: це і удосконалення пропускного режиму на даній території, проблеми переселенців, проектування майбутніх відновлювальних робіт, пошук коштів для майбутньої відбудови об’єктів серед міжнародних донорів. Тому поки що позиція уряду стосовно відсутності будь-якої роботи Держагентства через військові дії, що тривають, виглядає непереконливою.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»