Здається, в парламенті остаточно здалися і почали шукати шляхи примирення з терористами на Донбасі. Так, у керівника партії «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка з'явилася ідея: восени, спільно з місцевими виборами, провести референдум про федералізацію і особливий статус Донбасу. Щоправда, керівництву самопроголошеної «ДНР» ідея не припала до смаку.
Юрій Луценко в інтерв'ю «Інтерфаксу» розповів, що в один день із місцевими виборами (заплановані на 25 жовтня 2015 року) можуть провести референдум, на якому українці повинні будуть визначитися щодо державного устрою України, міжнародної політики і статусу окремих районів Донбасу. «Ми можемо запропонувати людям базові питання – державного устрою і міжнародної політики. Я думаю, що такий референдум був би корисний. Один з можливих питань референдуму – це ставлення людей до надання тимчасово окупованим територіям особливого статусу. Люди повинні прийняти рішення – або заплатити десятки тисяч життів наших солдатів за звільнення, наприклад, Донбасу, або заблокувати ракову пухлину і лікувати її економічними методами», – зазначив ставленик Порошенка.
Водночас у так званій «ДНР» необхідності у референдумі не бачать. «Ми відстояли особливий статус зі зброєю в руках. Він у нас є. Фактично тому з'явився і Мінський формат, і Мінська четвірка. Нам не потрібен референдум. Він у нас був 11 травня 2014 року», – заявив голова народної ради самопроголошеної «ДНР» Андрій Пургін.
Необхідність такого референдуму незрозуміла. Згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», станом на січень 75,8% українців підтримують унітарний устрій країни: 32,1% хочуть залишити все як є зараз, решта 43,7% – бачать Україну унітарною, але децентралізованою. А вихід Донбасу зі складу України не підтримує абсолютна більшість громадян країни – 71,4% по Україні і 46,8% на самому Донбасі.
Приблизно такі ж цифри дає і Інститут Горшеніна. Так, за результатами соцопитування 74,1% респондентів бачать Україну унітарною: за останні шість років кількість прихильників унітарної України збільшилася більш ніж на чверть, а ось прихильників федералізації стало менше – трохи більше 13% опитаних.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що фактично вся країна є прихильником унітарного устрою. «Україна була, є і, я переконаний, буде залишатися унітарною державою, не тому, що ми з вами тут, зверху, так вирішимо, а тому, що ми регулярно вивчаємо громадську думку. І можу вас запевнити, що за останній рік підтримка суспільством унітарної моделі управління держави є дуже потужною і на сьогоднішній день наближається до 90%», – підкреслив Глава держави.
Так навіщо ж українцям референдум про державний устрій, який і так ніхто змінювати не хоче, а також про особливий статус Донбасу, який підтримують тільки 30,6% населення? Адже за таких цифр суспільний настрій все одно залишить Україну унітарною, а Донбас – з наявним статусом. Більше того, і в «ДНР» не розглядають всеукраїнський референдум як спосіб закінчення війни. Виникає питання, наскільки взагалі потрібно витрачати величезні суми і без того копійчаного Держбюджету на проведення референдуму?
Втім, не виключено, що чергова резонансна заява Луценка – просто «винесення» кулуарних балачок, але не рішень, оскільки реальної підготовки до проведення референдумів в країні немає. Більше того, прямо зараз у Верховній Раді чекає свого розгляду документ, який зупиняє дію закону про референдуми в Україні. Примітно, але саме «Блоком Петра Порошенка» був розроблений даний законопроект: на думку представників пропрезидентської фракції, скасування закону про референдум в умовах окупації частини країни – необхідний крок. Отже, слова Юрія Луценка знову йдуть у розріз з парламентською роботою, як, наприклад, сталося з програмою уряду Яценюка, яку Луценко ще вранці обізвав «чимось середнім між студентською халтурою і журналом «Мурзилка», а вже вдень документ підтримали всі члени «БПП», за винятком трьох.
У будь-якому разі, на підготовку такого масштабного всеукраїнського опитування в середньому піде місяців п'ять. Тобто часу критично мало, якщо референдум все-таки хочуть «провернути» разом з місцевими виборами 25 жовтня. А значить, незабаром повинні бути помітні виразні рухи тіла і збіговиська ініціативних груп, які б і вирішили формат. Однак ефективність даного заходу все ще під питанням.
Анастасія Оратовська (Соснова), спеціально для «Слово і Діло»