Кіотський протокол – додатковий документ до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату - набув чинності 10 років тому. І за весь цей час Україна так і не змогла досягти потрібного рівня скорочення викидів! І, що найсумніше, не змогла використати «японські гроші» ефективно.
Що прийняли в Кіото
Кіотський протокол - документ, що фіксує договір країн про необхідність скорочення викидів парникових газів, які викликають глобальне потепління. У перший період, з 2008 до 2012 рр., загальний обсяг викидів в атмосферу двоокису вуглецю, метану та інших промислових газів мав був бути скорочений на 5,2% за відносно рівня 1990 року.
Кожне держава отримала певні квоти на викид в атмосферу шкідливих газів. А невикористані ліміти країни отримали можливість продати. За задумом ООН, така схема була придумана для додаткових надходжень до бюджету країн, що розвиваються, які повинні були б такий значний ресурс використовувати для боротьби з негативними тенденціями, викликаними зміною клімату. Але в ситуації з Україною такий механізм послужив тільки годівницею для збагачення корупціонерів.
Відповідно до першого Протоколу, Євросоюз повинен був скоротити викиди на 8%, Японія і Канада - на 6%, країни Східної Європи та Прибалтики - в середньому на 8%. А Росія і Україна - зберегти середньорічні викиди на рівні 1990 року.
Другий період дії Протоколу почався у 2013 році. Правда, в «Кіото-2» відмовилися брати участь Росія, Японія та Нова Зеландія, а також Канада, яка в грудні 2011 року офіційно вийшла з угоди. Суть Кіотського протоколу не змінилася, за винятком появи обмеження на продаж квот на викид СО2 в розмірі 2%. А цього року, в грудні, планується прийняти нову угоду по клімату на період після 2020 року.
«Розпил» грошей по-українськи
Україна майже відразу «вляпалася» в корупційний скандал з «кіотськими» коштами: 4 мільярди 700 мільйонів гривень (470 млн євро), безвісти розчинилися в Державному бюджеті. Але, звичайно ж, не без допомоги «сім'ї» Януковича.
Таку суму Україна отримала після вигідного продажу в 2009-2010 році 47 млн одиниць дозволів на викиди Японії та Іспанії. Але, згідно з умовами Кіотського протоколу, ці гроші можна було витратити тільки на проекти, які б сприяли зменшенню викидів, заходи з енергозбереження або виробництво «зеленої енергії». Іншими словами, ці гроші повинні були піти на утеплення шкіл, лікарень та дитсадків. В результаті, українці отримали не виконання «зелених» проектів, а сфальсифіковане звинувачення екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко в нецільовому використанні 180 млн із 200 млн євро кіотських грошей, що і послужило причиною її арешту.
Коївся в ті роки й інший «бєспрєдєл»: Янукович і компанія створили мережу підставних підприємств. Використавши держкомпанію «Держекоінвест», «сім'я» найняла 11 фіктивних фірм-підрядників, які встигли освоїти майже 3 млрд гривень. Таким чином, насправді виявилося, що з тих 529 шкіл і лікарень, за утеплення яких повинні були відзвітувати до кінця 2012 року, були здані тільки 127 об'єктів. Але й вони не відповідали заявленим вимогам: десь ремонт і зовсім не робився, десь не був закінчений. Тоді ж, у 2012-2013 роках, мали бути закуплені і розмитнені горезвісні гібридні автомобілі для МВС. В рамках Кіотського протоколу Японія передала Україні 1568 автомобілів Toyota Prius з гібридними двигунами. 1220 автомобілів було передано українській стороні, правда «узаконити» поки вдалося лише чверть машин - 13 травня 2015 348 машин, з яких де-факто на баланс МВС були прийняті 256, надійшли на «службу» до міліції. А 6 червня 2015 було прийнято ще 40 автомобілів.
Чому попереднім міністрам екології не вдавалося розмитнити «тойоти» ніхто не знає. Але дій нового глави Мінекології все одно недостатньо: японці незадоволені роботою України за Кіотським протоколом. Незадоволені якістю роботи Міністерства екологи та громадські активісти. Експерти бачать проблему «кіотських грошей» не лише в корупційних схемах, а й у неефективному використанні коштів.
«Найскладніша ситуація з тим, що немає органу, який би займався контролем якості реалізації проектів і контролем над тендерними умовами, - розповідає «Слову і Ділу» експерт НЕЦУ Андрій Желєзний, - У 2012 році уряд мав відремонтувати більше 900 шкіл і лікарень. Після було вирішено скоротити цей список до трохи більше 500 об'єктів. Але в підсумку і ці зобов'язання теж не виконали. Фактично, на рахунках Держказначейства зараз трохи більше 1 млрд гривень і ці гроші знову хочуть витратити на закупівлю автомобілів «Тойота Пріус» і ремонт вагонів метро. З точки зору екології ці заходи - сумнівні, але такі проекти дозволяють швидко витратити гроші і відзвітувати перед японцями», - говорить еколог.
На думку Желєзного, решту коштів необхідно витратити на підвищення енергоефективності. «Правильним кроком було би вкласти ці кошти в утеплення шкіл і лікарень і подумати, як використовувати ці кошти для фонду енергоефективності. Перспективним є також проект установки індивідуальних теплових пунктів, сонячних водонагрівачів», - підкреслює експерт.
Справа рухається
Втім, позитивні зрушення в Мінекології все ж є. 12 травня 2015 в Міністерстві нарешті створили департамент кліматичної політики, хоч і з істотним запізненням. Для того, щоб отримати таку інформацію у відомстві, довелося пройти «сім кіл пекла». У прес-службі Міністерства екології про створення відділів і департаментів не знають. Там перенаправили у відділ кадрів. Ті в свою чергу відправили в департамент економіки та фінансів, де порадили звернутися у відділ з питань оплати праці. І тільки там змогли дати відповідь щодо кліматичного відділу.
Правда, екологи кажуть, що для них персональна комунікація працює набагато краще. Експерт з питань зміни клімату Ірина Ставчук відзначає позитивні зрушення в тому, як відбувається спілкування з Мінекології.
«Коли тільки Ігор Шевченко прийшов на посаду глави Мінекології, відбувалися переговори в Лімі і у нас був позитивний досвід спілкування з міністром. Глава міністерства не тільки дослухався нашої думки, але й змінив позицію України: наша країна перестала підтримувати Росію, Білорусь і Казахстан у блокуванні правил другого періоду кіотського протоколу проти ЄС. Зараз, на переговорах в Бонні, ми бачимо, що Україна намагається виробити свою окрему позицію. Отже позитивною тенденцією в роботі нового глави відомства є контакт з громадськістю, прагнення формувати свою позицію і приймати політичні рішення. У той же час бракує широкої комунікації та громадських обговорень з питань формування національної кліматичної політики України і що робиться у сфері «зелених» інвестицій. Ми збираємося запросити зустріч з міністерством на проведення такого обговорення» - розповіла «Слову і Ділу» Ставчук.
Нині у Міністерства екології є трохи більше 1 млрд гривень за Кіотським протоколом і 3 млрд «іспанських» грошей, які зависли на рахунках як віртуальні. Ніяких рухів по «зеленим» інвестиціям не робиться, а про результати роботи кліматичного департаменту Мінекології говорити ще не доводиться. Втім, Україні більше не варто переживати, що японці вимагатимуть свої гроші назад: не так давно приїжджав прем'єр-міністр Японії, а значить переговори і рішення по «кіотських грошах» є. Правда, рішення ці знову кулуарні.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»