Абітурієнти нарешті можуть розслабитися: ЗНО-2015, що почалося 24 квітня тестуванням з української мови та літератури, підходить до завершення. І хоча оцінювання пройшло більш дисципліновано в порівнянні з попередніми роками, без деяких труднощів у 2015 році не обійшлося.
Головні відмінності-2015
В принципі, основна сесія ЗНО розпочалася на початку місяця – 3 червня. А винесені на квітень тести з української мови та літератури – одне з цьогорічних нововведень. Серед інших нововведень, які дісталися випускникам 2015: впровадження дворівневих тестів з української мови, зміна системи оцінювання тестів, а також розмежування проведення тестів з іноземних мов у часі. Крім того, для вступу до вишу цього року дійсний сертифікат оцінювання тільки 2015 року.
Дворівнева система оцінювання знань з української мови дала можливість абітурієнтам визначитися зі ступенем тестування. Майбутні студенти могли самостійно вибрати, хочуть вони здавати базову українську або поглиблену. Що ж стосується зміни системи оцінювання тестів, то змінився сам підхід. Раніше з кожного з предметів абітурієнт повинен був набрати мінімум 124 бали, а з профільного предмету своєї спеціальності – мінімум 140. Зараз цей поріг скасували, і на даний момент діє система «здав-не здав».
По суті, після того, як всі учасники ЗНО пройшли тестування, спеціальна комісія визначає, скільки потрібно дати відповідей, щоб здати тестування. Всі, хто не змогли подолати цей поріг , не отримують балів за тест і вважаються такими, що не здали. «Україна застосувала в цьому році світовий досвід, коли пороговий бал тестування визначається за певними критеріями. І саме поняття порога визначають професійні експертні групи, які працюють в 9 регіональних центрах оцінювання якості освіти. Це кращі з кращих викладачів, відбір яких проходив з дотриманням певних вимог – серед них є представники вищих навчальних закладів, міської школи, сільської школи, навчальних закладів нового типу. Вони визначають пороговий бал, потім матеріали регіональних експертних груп надходять до Києва, де діє аналогічна експертна група на базі УЦОЯО. Вона вивчає і об'єднує всі матеріали, здійснює математичний аналіз виконання тестового зошита і приймає остаточне рішення. Тобто узагальнює думку експертів, маючи на той момент і статистику виконання кожного тестового завдання, тобто маючи можливість оцінити рівень складності завдань», – пояснив директор Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти Геннадій Кузьменко. Він також зазначив, що така система є більш виправданою з наукової точки зору, ніж встановлений в попередні роки однаковий для всіх років і предметів прохідний бал 124.
Спостерігачі стверджують, що у зв'язку з нововведеннями особливих проблем не виникало. У той час, як з інших причин розгорялися справжні скандали.
Скандальна українська мова
Найгучніший скандал ЗНО-2015 розгорівся відразу ж після тестування з української мови. Справа дійшла навіть до петицій: абітурієнти почали збирати підписи під петицією з вимогою анулювати результати спірних завдань.
Невдоволення майбутніх студентів та їхніх батьків викликали п'ять завдань № 29-33, що стосуються фрагменту з твору сучасної української письменниці Галини Пагутяк «Потрапити в сад», а саме «Маленький шлях не для людей». Абітурієнти наполягали, що правильні відповіді на ці питання – абсурдні. А сам текст побудований на метафорах і абстракціях, що робить текст неоднозначним для сприйняття. Крім того, сама автор цього твору заявила про порушення її авторських прав: Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) використовував текст Пагутяк без її на те дозволу. Таким чином, директор УЦОЯО Ігор Лікарчук отримав не тільки петицію від абітурієнтів, а й відкритий лист зі скаргою від Галини Пагутяк. Обурив тест з української мови і філологів. Кандидат філологічних наук Богдан Тихолоз на своїй сторінці в Facebook заявив, що «майже чверть завдань з української мови, м'яко кажучи, не мають однозначної відповіді, а логіка деяких питань незбагненна навіть для кандидатів і докторів філології». В цілому ж вирішити проблему вдалося, бали за «сумнівні» завдання були зняті. Втім, у деяких регіонах «постраждали» й інші тести. Наприклад, на Вінниччині з незрозумілих причин близько 30% майбутніх студентів не з'явилися на тест з російської мови – явка на цей іспит склала всього 67%, тоді як на інші, в середньому, близько 90%.
Думка експертів
Незважаючи на деякі проблеми, що виникли під час ЗНО-2015, в цілому, на думку спостерігачів та експертів, якість і дисципліна під час тестування істотно підвищилися. За інформацією спостерігачів від «Опори», серйозних порушень, які б впливали на результати тестування учасників, не було зафіксовано. Крім того, зменшилася кількість запізнень. «Якщо взяти загальну кількість учасників ЗНО з української – майже 289 тисяч, то порушень серед них було тільки 326, тобто одна тисячна відсотка», – говорить Геннадій Кузьменко.
В експертному середовищі також говорять, що особливих проблем не виникало. На думку виконавчого директора аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного, Міносвіти і УЦОЯО зробили все для прозорого проведення ЗНО в 2015 році.
«Якщо порівнювати з минулим роком, то ЗНО було набагато краще логістично організовано, з відповідною підготовкою. Хоча і кілька разів змінювалися терміни кінцевої реєстрації абітурієнтів ЗНО, щоб всі бажаючі з окупованих територій і Криму змогли взяти участь. Була проведена спеціальна робота, щоб з окупованих територій випускники могли приєднатися на екстернат на території України і фактично закінчити школу дистанційно. Таким чином, школярі змогли отримати атестати і скласти ЗНО», – розповідає «Слову і Ділу» експерт.
За його словами, деякі нововведення цього року, показали себе добре. «Цього року ДПА з української мови та літератури об'єднали із ЗНО, і експеримент показав себе досить непогано. Є сенс говорити про поєднання й інших предметів. Що стосується іншого нововведення – порогового бала, то Міністерство освіти та Український центр оцінки якості освіти зробили все, щоб цей процес був прозорим. Була онлайн-трансляція засідання комісії, яка визначала пороговий бал. Прозорість процесу була забезпечена на максимумі, але я не знаю, чи була від цього користь. Можна сказати, що експерти, які визначали цей бал, були під тиском прозорості та громадськості і не могли винести зваженого рішення. Це просто інша сторона демократичних процесів», – підсумовує Стадний.
Остаточні висновки про успішність проведення ЗНО будуть до кінця місяця – відразу ж після закінчення тестування. Але в Міністерстві освіти вже підкреслили: результати зовнішнього незалежного оцінювання показали, що діти з сільської місцевості не отримують належного доступу до якісної освіти в Україні. У відомстві мають намір покращити ситуацію за допомогою нового законодавства «Про освіту». А до цього документа у експертів зараз куди більше претензій, ніж до ЗНО-2015.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»