Останніми днями Євросоюз суттєво змінив риторику щодо можливого вирішення конфлікту на Донбасі. Якщо раніше представники ЄС дотримувалися чітких позицій щодо необхідності безумовного виконання усіма сторонами, які підписали Мінські угоди, пунктів плану з мирного врегулювання конфлікту, то нині позиція європейців послабилася.
Нічого доброго для України та її суверенітету такі метаморфози з боку ЄС не принесуть: якщо раніше європейці демонстрували безумовну підтримку намірам української влади мирно та з дотриманням чітких правил вирішення ситуації на Донбасі, то зараз намагаються вплинути на непохитні дипломатичні позиції Києва на користь певних поступок представникам невизнаних республік ДНР-ЛНР та Росії.
Із дипломатичною місією «продегустувати» настрої української влади до Києва прибув єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганес Ган. Під час непублічних переговорів із народними депутатами і Президентом він нібито висловлював рекомендації українській владі піти на певні поступки щодо виконання Мінських угод і надати Донбасу особливий статус, не чекаючи, доки бойовики та РФ виконають перші пункти Мінських домовленостей.
Як відомо, «комплекс заходів, спрямований на імплементацію Мінських домовленостей», або так звані «Мінські домовленості-2», підписані учасниками трьохсторонньої контактної групи із врегулювання конфлікту на Донбасі в лютому 2015 року, передбачають низку заходів, які покликані припинити конфлікт та вирішити проблему статусу Донбасу у складі України. Документ складається із 13 пунктів, які мають бути виконані почергово. Нині українська влада та спостерігачі зазначають, що бойовики ось уже декілька місяців в повній мірі не виконують перших пунктів домовленостей, а саме – припинення вогню та відвід усього важкого озброєння для створення зони безпеки завширшки у 50 км між двома сторонами конфлікту. Донедавна в ЄС дотримувались думки щодо обов’язкового покрокового виконання вимог Мінських угод усіма сторонами, фіксуючи прогрес з боку української сторони і невиконання пунктів зі сторони бойовиків. Втім, вже зараз європейці запропонували українській владі «перестрибнути» перші 10 пунктів угоди і виконати свої зобов’язання щодо пункту 11: «провести конституційну реформу в Україні із вступом у силу до кінця 2015 року нової Конституції, яка б передбачала у якості ключового елементу децентралізацію (із урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, погоджених із представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей».
Про серйозність намірів європейців вплинути на позицію української сторони щодо надання особливого статусу Донбасу без почергового виконання всіма сторонами інших вимог Мінських домовленостей свідчить лист із коментарем на адресу видання «Європейська правда». «ЄС засуджує порушення угоди, в тому числі постійні порушення перемир’я та використання важкого озброєння. Всі сторони Мінської угоди декларують свою відданість Комплексу заходів для виконання угоди, погодженому в лютому 2015, який встановлює чіткий шлях та терміни здійснення кроків до кінця 2015 року. Стаття 11 Комплексу заходів зазначає згоду (сторін) на проведення до кінця 2015 року конституційної реформи в Україні, яка має включати ухвалення постійного законодавства щодо особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей», - йдеться у коментарі. Щоправда, вже наступного дня в коментарях українським ЗМІ представники ЄС наголошували на офіційній позиції щодо незмінності курсу покрокового втілення Мінських угод.
Далі – більше. Вчора Венеціанська комісія на прохання української влади у вкрай стислі терміни розглянула та в цілому схвалила запропоновані зміни до Конституції щодо децентралізації. Щоправда, в попередньому висновку говориться про те, що остаточні, більш детальні рекомендації щодо цих конституційних змін Венеціанська комісія затвердить і оприлюднить вже восени, тобто на наступній пленарній сесії у жовтні. Не акцентуючи уваги на усьому змісті рекомендацій Венеціанської комісії, слід окремо зупинитися на пункті 27.
У ньому європейські експерти з права радять залишити певні законодавчі «прогалини» в Основному законі в питанні визначення правового статусу адміністративно-територіальних одиниць, тому що… інакше це не сприятиме вирішенню конфлікту на Донбасі. Мова йде про повноваження влади на місцях і в цьому питанні європейці пропонують українській владі надати якомога більших повноважень новим адміністративно-територіальним одиницям. Фактично, у разі внесення таких змін до Основного закону, українська влада де-факто втрачатиме будь-який контроль над діями місцевої влади на територіях «із особливим статусом». «Відповідно до запропонованих поправок, стаття 133 не залишає можливості надати спеціальні умови для окремих адміністративно-територіальних одиниць. Це видається невдалим варіантом, оскільки буде неможливо адаптувати законодавство під специфіку окремих територій без внесення змін до Конституції. Крім того, запропоновані поправки не створюють конституційної основи для пропозицій, спрямованих на вирішення сьогоднішнього конфлікту в Україні», - йдеться в рекомендаціях ВК.
Більше того, мова йде про те, аби в Конституції прописати норму, яка б дозволяла окремими законам визначати статус територіальних та адміністративних утворень і будь-яких інших утворень в їхніх межах! «Венеціанська комісія гадає, що влада повинна включити у частину першу положення про те, що «деякі категорії адміністративних/територіальних одиниць чи спеціальні умови для них або в їх межах можуть визначатися законом». Ця формула, хоч і є нейтральною, попри те уможливить в майбутньому правові розробки відповідно до Мінських угод». Експерти натякають, що таким чином в ЄС намагаються підштовхнути Київ до чіткого визначення позиції щодо надання особливого статусу Донбасу. «Наскільки відомо, щоб надати Донбасу особливий статус, потрібно підготувати цілу низку документів і законопроектів, які регулюватимуть не лише відносини з Донбасом, а й з центральною українською владою. Це не робиться протягом однієї хвилини. Повідомлення про пропозиції ЄС надати Донбасу особливий статус означає те, що документи підготовлені. Якщо Київ готовий до виразної і чіткої позиції, тоді й ЄС піде назустріч. Говорити про можливі наслідки рано, оскільки ніхто поки що не бачив документів», - вважає директор дослідницьких програм Міжнародного інформаційно-аналітичного центру «Росія-Україна» Олександр Федута.
Швидко вирішити питання децентралізації в контексті конституційної реформи не вдасться. Експерти наполягають на ретельному розгляді таких змін та їх поступовому запровадженні. Однак все більше виглядає так, що ЄС шукає способів якомога швидше вирішити конфлікт на Донбасі в обхід Мінських домовленостей, а саме шляхом поступок української влади у питанні запровадження процесу децентралізації та швидшого його конституційного оформленні. Так чи інакше, такий поспіх може свідчити або про успішну дипломатичну роботу Росії, або про остаточний провал формату мирних перемовин і бажання ЄС будь-що врятувати їх навіть за рахунок поступок з боку української сторони. В будь-якому випадку, подальша доля процесу децентралізації і статусу Донбасу залежатиме від стійкості позицій української влади і від спільних зусиль всіх пересічних громадян у питанні готовності будь-що обороняти суверенітет своєї держави.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»