«Наші життя не належать кредиторам!» Близько 17 тисяч греків вийшли цього тижня на демонстрації в Греції, щоб сказати «ні» пропозиціям кредиторів. Міністр внутрішніх справ Греції Нікос Вуціс заявив, що країна не зможе погасити свої боргові платежі перед МВФ і готова оголосити дефолт. В Україні рік тому сотні тисяч українців також сказали своє «ні» жорстокості, варварству і бідності. Після чого на Революції Гідності вже інша – здавалося, що інша – влада переконувала в позитивних змінах у житті країни. Але, як показав час, даремно переконувала. Через рік прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк відкрито заявив: «Якщо нам не дають допомогу і ми не домовляємося, то країна потрапляє в дуже погану ситуацію, яку називають дефолтом». Отже, Греція фактично оголосила дефолт. Україна – попередила про можливість. Що далі?
Американський фінансист і меценат Джордж Сорос вважає, що з рішенням довготривалої кризи в Греції з самого початку було багато плутанини. З Україною – інша ситуація. «Росія Володимира Путіна є агресором, і Україна, захищаючи себе, захищає також цінності і принципи, на яких засновано ЄС. Те, як ЄС буде виглядати через п'ять років, вирішиться протягом найближчих трьох-п'яти місяців. Однак Європа сприймає Україну, як ще одну Грецію, і занадто зайнята проблемами останньої. Це неправильно», – заявив Сорос.
Що спільного між Грецією та Україною?
Боргове становище: Сума боргу (у Греції – 174,2% від ВВП, в Україні – майже 1,5 трлн гривень, тобто з урахуванням курсової переоцінки від девальвації гривні близько 100% ВВП 2014 року) і неможливість його обслуговування без реструктуризації та списання частини заборгованості.
Зміна уряду або значної частини чиновників вищого рангу за останній рік, масове невдоволення громадян країни своїм матеріальним становищем.
Падіння ВВП і рівня життя населення: У Греції зниження показників зростання ВВП вже два квартали поспіль, економічна рецесія і прогноз на 2015 рік 0,5% зростання ВВП, в Україні – прогноз падіння ВВП до 9%, зростання рівня безробіття, інфляція, девальвація валюти, зниження соціальних виплат, зарплат і пенсій.
Закриття і банкрутство банків: у Греції – до двох десятків дрібних і великих фінустанов в 2012-2015 роках, в Україні – вже більше 50 ліквідованих банків банків з в. а. тільки за початок 2015 року.
Втеча капіталу і масове зняття населенням коштів з банківських рахунків: через недовіру до фінансових інститутів (тільки за один день в червні цього року в Греції вкладники зняли більше 1 млрд євро. В Україні банківська система за 2014 рік та перший квартал 2015 року втратила 200 млрд гривень через банкрутство банків і недовіру до банківської системи.
Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник називає такі критерії:
Популісти в політиці та відсутність реформ. Як вважає політолог, дефолт в обох країнах – це фактично банкрутство політиків, а не економіки. «І українська економіка, і грецька – це достатньо «живі організми», які можуть функціонувати, але відсутність адекватної політики, злодійство, корупція, офшори призводять країну до дефолту».
Бездумна політика застрягання в боргах. «В основі дефолту як Греції, так і України – боргова залежність від кредитів. Рано чи пізно настає фаза або повернення боргів, або дефолту», – переконаний Бортник.
У чому різниця і чому «врятують» лише Грецію? Експерти констатують такі факти:
Великим власником грецького боргу є Європейський Центробанк (ЄЦБ).Тому керівництво ЄС може впливати на його політику, схиляючи до реструктуризації боргів, тим самим перетворюючи економічний порятунок Греції на політичне рішення. Але основними власниками українського боргу є приватні інвестори, яких не цікавить політична воля ЄС або США.
Україна не є членом ЄС і не входить до єврозони. Тому її дефолт істотного впливу на економіку Євросоюзу не вчинить.
Велика частина українського зовнішнього боргу має форму євробондів, виплати за якими гарантовані британськими трастовими фондами і знаходяться в британській же юрисдикції. Ніхто заради України банкрутити власні трасти або руйнувати власну фінансову систему, що формувалася століттями, не буде.
Торги з кредиторами: Греція & Україна
Основною «зброєю» грецьких переговірників у протистоянні з кредиторами є той факт, що якщо Греція оголосить дефолт і вийде з Євросоюзу, це значно знецінить євро.
Другий фактор: Греція бере участь у програмах захисту кордонів ЄС від нелегальних мігрантів, а вийшовши з ЄС, вона перестане захищати інші країни від нелегалів і різних терористичних угруповань. Результат – збільшення проблем зі злочинністю у всьому середземноморському регіону.
Політолог Руслан Бортник констатує, що ЄС не буде припиняти будь-які спроби «порятунку» Греції, так як вона вкрай важлива для контролю ситуації в Середземному морі, в сирійському і лівійському конфліктах. Навіть якщо припустити, що ЄС буде не здатний врятувати Грецію, дефолту в Греції не допустять США та проамериканський блок.
«Україну рятувати нікому. Навіть технічний дефолт – це серія корпоративних дефолтів і вкрай важкий сценарій для України», – заявив Бортник.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко говорить, що жодній країні не рекомендував би йти шляхом оголошення дефолту, оскільки така країна автоматично відрізається від зовнішніх ринків запозичень. Наслідками оголошення дефолту для України буде «будь-який» курс долара, загроза входження в гіперінфляцію, різке зростання безробіття.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що Україна з Грецією далеко не на рівних.
«Вихід країни з Єврозони – це удар по іміджу та репутації, а головне, якщо Греція покаже механізм, як покинути Єврозону, то є ризик, що інші країни послідують цьому також.
Шантажувати Греції є чим і гучне слово «дефолт», скоріш за все, замінять більш м'яким – «програма порятунку». У Греції є «подушки безпеки», в України – немає. Єврозону не цікавить дефолт в нашій країні. Дефолт в Україні – це втрати доходу за єврооблігаціями інвесторів. Наприклад, вони отримають не 5%, а 3%, але це далеко не найбільша проблема єврозони», – говорить він.
Аналітик MPP Consulting Павло Мельник констатує, що грецький сценарій виключений, оскільки співвідношення боргів до розміру загальної економіки країни істотно відрізняється від грецького, як і структура витрат і доходів держави. Тому за грецьким сценарієм ми навряд чи підемо.
Водночас економіст Олександр Охріменко переконаний, що питання дефолту взагалі можна було закрити ще 2 місяці тому.
«Україна ж веде себе на переговорах вкрай незрозуміло. Більшою мірою Яресько сама зриває переговори. Те, що запропонували кредитори – класична модель реструктуризації на прийнятних умовах, і Яресько як банкір про це знає. Економіки в цих переговорах немає, залишилася чиста політика», – пояснює Охріменко.
Підбиваючи підсумки, варто визнати, що «голосно грюкнути дверима» Україна не може. Ми не на рівних, тому грати з кредиторами так, як це робить Греція, не вийде. Можливо, українській владі варто було б реально оцінити свої шанси і перестати брехати, заявляючи, що «навіть якщо дефолт відбудеться, це ніяк не відіб'ється на рівні життя українців».
Хоча не виключено, що чиновники просто відверто визнають: за півтора року їхньої діяльності наші громадяни стали настільки бідними, що навіть дефолт не погіршить становище. Але, як показує досвід минулих років, завжди може бути гірше і Україна поки ще має шанс – можливо, останній – цього уникнути.
Марина Шевченко, спеціально для «Слово і Діло»