На вихідних українське суспільство сколихнула новина: очільник Одеської області Міхеіл Саакашвілі призначив своїм заступником російську опозиціонерку, колишню журналістку «Ехо Москви» – Марію Гайдар. Запам’яталася Гайдар українцям своїми неоднозначними висловлюваннями з приводу анексії Криму та війни, яку розгорнула Російська Федерація проти України. Активісти в Одесі навіть влаштували акцію протесту через призначення росіянки заступником Саакашвілі.
Як ставляться до такого призначення експерти та що насправді стоїть за таким вибором Саакашвілі, «Слово і Діло» вирішило дізнатися у фахівців.
«Ставлюся я нейтрально, але я не думаю, що це потрібно робити в даній ситуації. Це скоріше інформаційний привід. Я не бачу потенційної користі від цього призначення для України. Але це може бути потрібно самому Саакашвілі. На Заході у ньому і його команді вбачають своєрідну команду для усього колишнього СРСР. Тобто Саакашвілі буде збирати до своєї команди людей різних національностей, як своєрідний інкубатор нових політиків для всього пострадянського простору», – розповідає в коментарі «Слову і Ділу» політичний експерт Петро Олещук.
На його думку, Саакашвілі, підбираючи свою команду, виходить не з критерію особистої відданості, що є традиційно популярним в Україні, а з критерію потенційної спроможності до прийняття неоднозначних, нестандартних, нешаблонних рішень.
Підтримує таку думку й інший експерт, директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики Руслан Бортник. «Річ у тім, що до цього призначення я поки що ставлюся з великою осторогою. Адже професійні якості самої Марії Гайдар у мене викликають величезні сумніви. З її попередньої роботи, з її коментарів, з її нерозуміння з чим, як і за яких умов вона тут буде працювати, в мене все ж таки виникають сумніви, що Гайдар зможе бути успішним антикризовим менеджером в такому величезному неспокійному регіоні, як у Саакашвілі», – зазначає «Слову і Ділу» експерт.
За його словами, вона не відповідає якостям, що необхідні для управління в цьому регіоні. Проте, вірогідно, що ключову роль у цьому призначенні все ж таки грали не професійні якості. «По-перше, це піар-призначення, яке відволікає увагу громадськості від того, що відбувається у цьому регіоні. Це призначення, про яке ми зараз дуже багато говоримо, але не запитуємо Саакашвілі про його успіхи, хоча вже можна було б і спитати. Це політичне піар-призначення особи, яка може бути популярною серед того чи іншого прошарку виборців у цьому регіоні», – пояснює Бортник.
Другий мотив призначення, говорить експерт, полягає в тому, що Саакашвілі відчуває брак команди. «Йому не вистачає людей, не можна постійно призначати одних грузинів з його уряду за часів президенства. Разом з тим, одеським та й будь-яким українським кадрам він не довіряє, це очевидно з призначень у прокуратуру, МВС, інших кадрів… Боровик, Шевченко – він збирає людей, які переважно мають або західний досвід, або взагалі громадян інших держав, і тому логічно, що недовіряючи українським кадрам, він шукає такі кадри ззовні. Таким чином, ймовірно, хтось йому порекомендував Гайдар», – зазначає політолог.
І третій чинник, на думку Руслана Бортника, полягає у тому, що Саакашвілі не зовсім правильно оцінює свою роль. «Він думає, що він президент Одеської області, а не губернатор, і тому забагато уваги приділяє зовнішній політиці, що є компетенцією офіційного Києва, Міністерства закордонних справ, Президента. Це призначення Гайдар може бути певним містком певної контрпропаганди в бік путінського режиму. Така абсолютно зовнішньополітична функція якраз може покладатися на Марію Гайдар. Якби таке призначення відбулося в Міністерстві інформаційної політики, я зрозумів би і можливо підтримав би. Але таке призначення на посаду заступника очільника Одеської ОДА – ця логіка є хибною і шкідливою для української держави», – коментує експерт.
Крім того, на його думку, за цим призначенням стоїть рекомендація якихось західних партнерів, які підтримують Саакашвілі та роблять ставку на нього. «Ми зараз бачимо багато таких місткових процесів, коли будуються різноманітні мости на Росію. Це проявляється і у русифікації українських ЗМІ, і в численних призначеннях, і в залученні російських опозиціонерів в український медіа-простір. Ця тенденція є очевидною і я не виключаю, що Гайдар порекомендували Саакашвілі, щоб продовжити таку інформаційну стратегію», – розповів «Слову і Ділу» Руслан Бортник.
А от політичний експерт аналітичної групи «Левіафан» Валентин Гладких вважає, що називати Марію Гайдар російською опозиціонеркою – некоректно. Більш того, мотивів призначення екс-чиновниці на посаду заступника губернатора Одеської області він не розуміє. «По-перше, для мене російські опозиціонери – це ті, хто сидить у таборах. Яких реально б’ють на вулицях, вбивають і тероризують. А ті, хто вішає на себе ярлик опозиційності, але сидить в Маямі та Канах, хизується батьками та обіймає посади у виконавчій владі, як зазначена особа, то це, так би мовити, не стільки реальна опозиційність, скільки декларована, поверхнева і не більше ніж претензія на опозиційність. Тому я вважаю повністю некоректним вживати слово «опозиціонерка» щодо Марії Гайдар. Вона належить до цілком привілейованого прошарку і чітко знає межі, в яких можна чи не можна діяти», – підкреслює політолог.
Разом з тим, Гладких зазначає, що Міхеіл Саакашвілі – людина, призначена з відповідністю до всіх процедур. Тобто він може обирати до себе в команду, кого вважає потрібним. «Це його сфера відповідальності і він мусить бути готовим нести відповідальність за роботу обраних ним людей. Тобто, якщо він вважає, що в Україні немає фахівців рівня Гайдар, то він може призначати когось ззовні. Але я не розумію мотивів, які підштовхують Саакашвілі на такі призначення. Я хочу думати і сподіватися, що він зробив правильний вибір і вона буде корисна на цій посаді. Але мені все ж здається, що там займаються тільки продукуванням інформаційних приводів. Я сумніваюся, що це людина, яка спроможна робити те, що не спроможні робити краще за неї в Україні, бо таких людей багато, і вона не унікальний спеціаліст. Може, Саакашвілі просто приємно дратувати і тролити Путіна, але хотілося б, щоб він розумів, що тролячи Путіна призначеннями таких російських опозиціонерів, він тролить ще й більшість українського суспільства», – зазначив політичний експерт.
Що ж, висновки як звичайних українців, так і експертів – невтішні. Проте шанс на те, що призначення Марії Гайдар таки правильне, все ще залишається.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»