Чи залишилися ще в Україні романтики й ідеалісти, які впевнені: Майдан змінив країну і людей? Судячи зі звітів правоохоронних органів, крадуть в держпідприємствах справно, мільярдами, наче й немає ніякої війни в країні і Майдану ніякого не було. І ніби Міністерством економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) керує не сучасний європейський менеджер, а як мінімум продукт «совка» або член «сім'ї».
Крадуть багато
Рекордсмен у нашому «хіт-параді» – «Нафтогаз». Там Держфінінспекція виявила збитків на 2 мільярди гривень. Вони, притому, не входять в ті 40 мільярдів гривень збитків з об'єктивних (нібито) причин, які цій компанії прогнозують на поточний рік, а є наслідком злочинних схем. Зокрема, незрозуміло, куди подівся видобутий в Україні газ і чому на побутові потреби населення йшов газ російський. А ось в «Укргазвидобуванні» навмисно занижували вартість вітчизняної сировини і тим самим завдали державі збитків на 420 мільйонів гривень.
В «Енергоатомі» пропали мінімум півтора мільярда гривень (ревізії ще тривають). Тут цілий «букет» зловживань: неправомірно витрачали великі суми на оформлення страховок, за заниженими цінами здавали в оренду приміщення, а за завищеними – замовляли ремонти, купували запчастини, наймали охорону. А знову ж за заниженими цінами продавали комплектуючі до Росії. Ну а що – братський народ, навіщо ж із них три шкури дерти, правильно?
Майже 300 мільйонів – це нестачі в «Укрзалізниці». Залізничникам місяцями не оплачували перевезення вантажів, а вони по «доброті душевній» продовжували возити їх у борг. Чи сама лише доброта в усьому винна? У Держфінінспекції зацікавилися також космічними цінами за ремонт вагонів: чи не виношували в «Укрзалізниці» плани колонізувати Місяць раніше, ніж туди добереться NASA?
ДП «Укрзалізпостач» покірливо переплачувала по 10% при покупці дизеля, завдавши в підсумку збитків державі майже на 300 мільйонів гривень. Навіть «Укрпошта» – і та махлювала на купівлі нафтопродуктів, інших закупівлях і замовленні ремонтних робіт. Покарали листоноші рідну держава більш ніж на 60 мільйонів гривень.
Як це робиться
Трохи ілюстрацій. СБУ відзвітувала про викриття схеми розтрати в держпідприємствах «Східний ГЗК» і «Енергоатом». СхідГЗК мав самотужки виробляти і постачати концентрат, але замість цього його керівники створили за кордоном підприємство, у якого закуповували продукцію. Фактична ціна купівлі була 90 доларів США за кілограм, але в документах на поставки концентрату в «Енергоатом» вказувалася ціна в 138 доларів. Зрозуміло, покупець також «грів руки» на цих махінаціях. Обійшлися вони державі майже в 10 мільйонів доларів США. А, до речі, платили за це споживачі електроенергії (підприємства і населення), купуючи її за завищеними цінами.
Свіжий приклад: співробітники СБУ та прокуратури викрили схему розкрадання посадовими особами одного з держпідприємств залізничної галузі. Ділки закуповували шпали за дуже завищеними цінами. Держслужба фінмоніторингу вже заблокувала 20 мільйонів гривень на рахунках фірм, через які «витікали» гроші з держпідприємства. І також пару днів тому СБУ і прокурорські працівники викрили факти завдання збитків державі на одному з черкаських держпідприємств на суму 7 мільйонів гривень.
В цілому ж, щоб розуміти масштаб розкрадання, досить згадати недавній скандал, який спалахнув після заяв екс-глави Держфінінспекції Миколи Гордієнка. Той повідомив, що в результаті корупційних дій в міністерствах і на держпідприємствах держава втратила понад 7 з половиною мільярдів гривень. Перевіркою цих фактів займалася депутатська робоча група. У її доповіді йдеться, що перевірки ДФІ проводилися на низці держпідприємств, а також у Міністерстві фінансів, а за результатами перевірок ДФІ було відкрито 1500 кримінальних проваджень. Нардеп Борислав Береза, що оприлюднив доповідь, озвучив висновки членів робочої групи: факти розкрадань підтвердилися, а відповідальність за них повинен нести чинний прем'єр Арсеній Яценюк. «Незважаючи на те, що немає даних про особисту участь Яценюка в корупційних схемах, саме він несе відповідальність за роботу міністерств і держпідприємств», – заявив народний обранець. А ми задамося питанням: а МЕРТ не несе відповідальність за те, що діється на держпідприємствах?
З очей геть
Що ж пропонує Міністерство економічного розвитку (!) і торгівлі? А пропонують приватизацію. У яких обсягах – важко судити за заявами навіть одного і того ж чиновника відомства, а саме – заступника міністра Руслана Коржа. Наведемо тільки цитати, а висновки пропонуємо робити читачеві. Отже, фінансовий портал «Мінфін» пише: «За словами Коржа, в плані приватизації на 2015 рік – 345 держпідприємств, при цьому до графіка приватизації, затвердженого Фондом державного майна, увійшли близько 50 підприємств». Також заступник міністра заявив: «Ми реально розуміємо, що в 2015 році, в кращому випадку, ми зможемо приватизувати близько 2% держвласності, але ми не повинні забувати про інших 98%, ми повинні розвивати там принципи корпоративного управління, схожі на ті, які існують в приватному секторі». Зрозуміло, що нічого не зрозуміло.
Ще один співробітник МЕРТ, старший радник міністра економічного розвитку і торгівлі України Адомас Аудіцкас, заявив нещодавно: «Є список компаній – 146 компаній, які будуть аудійовані міжнародними аудиторами. До кінця року 50% цих компаній повинні бути аудійовані». Є ще й красива декларація про те, що в МЕРТ хочуть, аби на всіх, в тому числі і унітарних підприємствах, були створені наглядові ради, в які слід включити незалежних директорів. Ті зможуть «управляти активами без оглядки на відповідне міністерство, але відповідно до чітких цілей, встановлених державою для підприємства». Призначатися вони будуть, кажуть у МЕРТ, за підсумками прозорих конкурсів, а оплата праці буде аналогічна оплаті управлінців відповідного рівня в приватних компаніях.
Правильні слова, але чому вони звучать через багато місяців після приходу в МЕРТ команди «реформаторів»? І все це відноситься до «світлого майбутнього», а про сірі будні української економіки відомо наступне: з більш як 3 тисяч державних підприємств фактично працюють трохи більше 1800, заявляють у МЕРТ. А про «ефективність» їх роботи можна судити за даними, оприлюдненими цим же міністерством: за підсумками 2014 збитки державних підприємств становили 80-100 млрд гривень! В принципі, цього достатньо, щоб розуміти рівень господарювання в державному секторі.
Борис Бобров, спеціально для «Слово і Діло»
***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.