Наприкінці минулого тижня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк анонсував кадрові ротації в Кабміні. Піти на такий крок очільника уряду нібито змусить перевірка ефективності роботи кожного з міністрів на його посаді – Яценюк обіцяє рекомендувати парламентській коаліції відправити у відставку тих керівників міністерств, які не справляються зі своїми обов’язками.
Про існування домовленостей на найвищому рівні щодо кадрових перестановок в уряді зрозуміло стає вже з того факту, що Арсеній Петрович чітко визначив термін перевірки ефективності очільників міністерств. «У вересні буде зрозуміло, що зроблено, а що не зроблено. За результатами оцінки діяльності кожного міністра, мною буде запропонований парламентській коаліції новий склад Кабінету міністрів і нова, ефективна структура українського уряду, а також облдержадміністрацій», – заявив прем’єр-міністр.
Безумовно, основним критерієм для переформатування уряду має стати відмова від партійно-квотного принципу формування Кабміну. Нові міністри мають бути не лише досвідченими управлінцями, але й мати ефективну програму реформування тої чи іншої галузі, команду однодумців та найголовніше – рівновіддалену позицію від усіх чинних впливових політичних гравців. В умовах нинішньої української політики знайти таких кандидатів буде непросто. Результати експерименту попереднього політичного сезону – запрошені на посади в міністерствах іноземці, які були або топ-менеджерами успішних компаній, або мали досвід державного управління та вдало проведених реформ в інших країнах – виявилися неоднозначними. Чиновники або відверто губилися в українських реаліях бюрократичного життя, або відчули настільки потужний супротив чиновницької машини, що просто не мали достатніх важелів до його подолання.
При цьому, найдивовижнішим в оголошених прем’єром ротаціях уряду є те, що в заяві Арсенія Яценюка зовсім не проглядається думка щодо власної можливої відставки через скромні результатами власної роботи. Особливо тяжко команді прем’єра доведеться восени, після місцевих виборів: «Народний фронт» навряд чи набере навіть 5% підтримки голосів виборців, а значить Арсенію Яценюку без проведення ефективних реформ у країні буде дедалі складніше пояснювати власну легітимність на посаді очільника Кабміну. Єдина можлива розгадка цього парадоксу – позиція міжнародних партнерів, які погодились іти на фінансові компроміси з Україною лише за тандему Президент – Петро Порошенко плюс прем’єр – Арсеній Яценюк.
В експертному середовищі вважають, що вже восени ротація відбудеться приблизно у половині міністерств – це 8 нових міністрів, а також, скоріш за все, не уникне відставки віце-прем’єр-міністр за квотою «Радикальної партії» Валерій Вощевський. На посаду останнього вже давно пророкують заступника голови фракції «БПП» Ігоря Кононенка. При цьому, як відомо, 2 посади в уряді вже є вакантними: Верховна Рада відправила у відставку міністра екології Ігоря Шевченка, а міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі ще на початку липня сам написав заяву на звільнення, хоча й продовжує виконувати свої обов’язки. І якщо Мінекології знову можуть віддати під керування «молодшим» партнерам по коаліції, то яраз із кандидатурою майбутнього очільника МОЗу мають визначитися в «БПП». Той факт, що Квіташвілі досі займає свою посаду, пов'язаний із тим, що поки що на Банковій немає навіть приблизних думок із приводу кандидатури його наступника. Тож не виключено, що поки що відомство очолить «технічний» кандидат із переліку нинішніх заступників міністра.
Посада міністра екології, скоріш за все, залишиться за квотою «Батьківщини». Політологи пояснюють такий розподіл кулуарними домовленостями, завдяки яким кандидат від «БПП» не отримав гідного супротивника на 205 виборчому окрузі в Чернігові саме завдяки підтримці «Батьківщини». Як відомо, найімовірніший кандидат від «Батьківщини» на цьому окрузі - Валерій Дубіль – вже в червні був зареєстрований Центральною виборчою комісією народним депутатом за списком партії після того, як інший «батьківщинець», Дмитро Шлемко, достроково припинив повноваження депутата. «Батьківщина» ж підтримала на 205 окрузі кандидата від «БПП» Сергія Березенка. А от самого Дубіля експерти називають одним із найімовірніших кандидатів від «Батьківщини» на посаду міністра екології.
Вочевидь, перед опалювальним сезоном не уникнути незручних питань із приводу ефективності своєї роботи міністру енергетики та вугільної промисловості Володимиру Демчишину. Проблем у цій галузі накопичилось дуже багато – це і закупівля вугілля, і підготовка до опалювального сезону, і конфлікти з іншими відомствами. «Неозброєним оком видно, що в уряді не все гаразд, тому що прем'єр скликає надзвичайне засідання уряду й говорить, що все погано, а міністр Демчишин заспокоює і стверджує, що все добре. Що може бути добре, коли така монополія, як ДТЕК, дозволяє собі в умовах війни саботаж? Всі розуміють, що у нього лишилося кілька місяців, щоб підготуватися до опалювального сезону. Однак і заяви Демчишина про те, що відключень не буде, виглядають наївно», – розповідає колишній нардеп та екс-міністр палива та енергетики Олександр Гудима.
Ймовірними кандидатами на відставку є також міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, міністр соцполітики Павло Розенко та міністр економічного розвитку й торгівлі Айварас Абромавичус. Їхню роботу оцінюють позитивніше, проте всі вони потрапили до Кабміну за квотою фракції «БПП» і для «випускання пари» їхня відставка може стати в нагоді саме для посилення позицій пропрезидентської партії. У свою чергу, міністр інформаційної політики Юрій Стець сам заявляв про свою можливу відставку наприкінці 2015 року за результатами діяльності його відомства.
Ясно, що заява Арсенія Яценюка з приводу ймовірного переформатування половини складу Кабміну – це не лише політична необхідність, але й певна гра на випередження. Говорячи про необхідність оновлення уряду, прем’єр-міністр нейтралізує конкурентів, які особливо гостро розпочнуть критикувати дії Кабміну під час проведення передвиборчої кампанії напередодні місцевих виборів. «Насправді головний сенс такої заяви Яценюка – це відволікаючий маневр від власної персони, від критики на адресу прем'єр-міністра, яка зараз трошки вщухла, але, поза всяким сумнівом, відновиться, щойно депутати та всі інші політики повернуться з канікул. Після відпусток, неформальних і неофіційних, всі разом почнуть критикувати прем'єр-міністра. І чим ближче до виборів, тим більше буде критики на адресу прем'єр-міністра. І це було зроблено для того, щоб переключити увагу членів коаліції і не тільки. Мовляв, хай вони критикують окремих міністрів, хай змагаються між собою, кого на кого поміняти, кого залишити, а кого навпаки просунути до уряду, хай змагаються за посади міністрів, а прем'єр-міністр залишиться той самий», – вважає політолог Володимир Фесенко.
Вочевидь, коаліційний тандем «Народного фронту» та «БПП», які заявили про наміри координувати свою передвиборчу кампанію під час місцевих виборів, знайшов зручний спосіб іміджевого порятунку. Після зміни прізвищ керівників деяких міністерств, відомства отримають черговий «кредит довіри» на кілька місяців для проведення довгоочікуваних реформ. Втім, усі ці маневри навряд чи допоможуть двом найбільшим провладним фракціям отримати значну підтримку громадян: соціологи далі щомісяця фіксують зростаючу недовіру громадян саме до дій Кабміну, основна частина міністрів якого була делегована саме від «Народного фронту» та «БПП». Не виключено, що бажання якомога довше втримати владу без реального бажання змінити країну призведе до чергових протестів, наслідки яких прогнозувати не береться ніхто.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».