Уже з наступного року в Україні стартує грандіозний розпродаж: прем’єр анонсував у найближчі 6 місяців масштабну приватизацію держпідприємств. Серед найбажаніших покупців – іноземці з грошима та бажанням розвиватися в Україні. Гроші від продажу в Кабміні обіцяють пустити на соціалку – субсидії та пільги. Урядовці чекають заможних інвесторів, однак обіцяють, що стратегічні об'єкти залишаться в державній власності. Що і за скільки планують пустити з молотка, а що – залишити державі, розповів «Слову і Ділу» голова Фонду держмайна України Ігор Білоус.
Продати подорожче
«Блошиного розпродажу» не буде, наполягає голова ФДМУ. Аби не продешевити, уряду навіть довелося відкласти приватизацію та змінити правила гри. «Ми відтермінували цю приватизацію з метою зміни законодавства, нової методики оцінки, нового закону щодо роботи оцінювачів, змін до закону про оренду і т. д. Всі ці речі сприятимуть більш прозорій приватизації. Таким чином ми плануємо отримати кращий результат», – пояснює Білоус.
Інвесторів пускатимуть на торги після ретельного відбору, перевагу віддаватимуть іноземцям, але не росіянам. Ігор Білоус категорично виключає участь компаній країни-агресора у приватизації державних підприємств.
Продати все неефективне, залишити лише прибуткове – за такою логікою формували список підприємств для приватизації, наполягає він. Цей перелік кілька разів переглядали, прибрали стратегічні об’єкти та додали збиткові підприємства. «Стратегічно в державі мають залишитися ті підприємства, які носять функцію державної безпеки, – наголошує голова Фонду держмайна. – Йдеться про газопроводи, нафтопроводи, підприємства атомної енергетики, також це стосується оборонної промисловості, серед стратегічних – авіаційна та космічна галузь. Тобто ті підприємства, які гарантують безпеку держави».
За інформацією Міністерства економічного розвитку й торгівлі, збитки 30 найбільших державних компаній України у 2014 році становили близько 100 мільярдів гривень, при цьому обсяг сплачених до Державного бюджету дивідендів склав лише 1,2 млрд грн.
«Близько 3,5 тисяч підприємств надалі знаходяться під різними відомствами. І лише 100-200 з них дійсно заслуговують на звання стратегічних підприємств, які мають перебувати у державній власності. Тому ми разом з Міністерством економіки працюємо над великою стратегією – реформою державних підприємств, яка містить у собі поняття нових стандартів управління, а також ідею створення так званого холдингу (державної компанії, яка зосередить підприємства, що мають залишитися під державним контролем, а решта підприємств поступово мають бути продані приватному інвестору)», – розкриває подробиці приватизації голова ФДМУ.
Донбас чекає інвесторів, а порти не продаватимуть
Голова фонду Держмайна спростував інформацію про підготовку до приватизації Маріупольського морського торгового порту. Цей стратегічний об’єкт входить до четвірки найбільших портів України та слугує своєрідним форпостом на підході до Маріуполя з моря. «Всі порти, в тому числі Маріупольський, не знаходяться в переліку підприємств на приватизацію. Це об’єкти, заборонені до приватизації. Будь-яка приватизація портів має буде погоджена парламентом», – повідомив «Слову і Ділу» очільник фонду Держмайна.
Приватизація на умовах довготривалої концесії – це єдиний нині можливий варіант долучити інвесторів до українських портів. Однак це питання не на часі, наполягає експерт, адже для цього в Україні елементарно не підготована законодавча база, не кажучи вже про стан готовності самих активів. Тому як у Маріупольський морський порт, так і в будь-який інший інвестору поки що дорога закрита.
А от інше, колись потужне підприємство Донбасу, завод «Азовмаш» уже готують до торгів. Білоус погоджується, що нині не найкращий час для приватизації підприємств в цьому регіоні. Однак зараз питання стоїть уже про порятунок «Азовмашу», а тому всі надії – на інвестора. Машинобудівний завод ще донедавна був одним з найбільших в Україні, однак із початком АТО фактично збанкрутував. Дві третини заводу нині не працюють.
«Це підприємство пережило вже багато потрясінь. Структура власників досить крива: половина цієї компанії належить Фонду держмайна, також в капіталі присутні представники колишньої влади… Дуже багато втрачено, виведені активи – і з цим потрібно розбиратися, що ми і робимо. «Азовмаш», я більше ніж впевнений, потрібно підтримати приватним власникам», – переконаний Ігор Білоус.
ОПЗ на мільярд
Про приватизацію Одеського Припортового заводу говорять уже не перший рік. У липні 2009 року Фонд держмайна вже виставляв його на продаж. Однак у вересні 2009 року Конституційний суд заборонив приватизацію ОПЗ. Нині Припортовий знову має шанс отримати нового інвестора. В ФДМУ обіцяють не продешевити: за оптимістичних прогнозів розраховують на мільярд гривень.
«500-600 млн доларів – це початкова ціна для аукціону. В процесі аукціону ми можемо розраховувати на від 600 млн до мільярда, в залежності від того, наскільки активні будуть торги… Це підприємство є стратегічним, є одним з найбільших і найкращих з точки зору технічного стану в Україні. Завод не новий, збудований у 1978 році, однак його було модернізовано. Це є доларовий бізнес, 85% продукції ОПЗ іде на експорт, тому вона мало пов’язана з економікою України, і ціна формується за рахунок кон'юнктури світових цін», – обґрунтовує надії на вдалий продаж ОПЗ Ігор Білоус.
Відомо, що Одеський припортовий завод є одним з найбільших підприємств хімічної галузі України. Спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду, рідкого азоту, двоокису вуглецю, рідкого кисню, сірчанокислого натрію. Є монополістом на українському ринку послуг з прийому, охолоджування й перевантаження аміаку. Серед переваг ОПЗ для працівників – привабливий соціальний пакет (нині на заводі працюють понад 5 тис. людей, середня зарплата – 6 тис. грн). Захистити соціальні гарантії урядовці обіцяють і за нового інвестора. «Для цього ми розробили нову методику оцінки, – пояснює голова Фонду держмайна України Ігор Білоус. – Власне, ми і відклали цю приватизацію на 2 місяці, аби провести конкурс на нових умовах. Ми пропонуємо інвестору пакет на 99,7% акцій ОПЗ, раніше планувалося провести торги спочатку на 5%, а потім виставити решту акцій».
За словами очільника Фонду держмайна, такою пропозицією вже зацікавилися з десяток інвесторів. Більшість – іноземці, однак є серед них і вітчизняні олігархи – Коломойський і Фірташ.
«Вже серед зацікавлених 4 американські компанії, 3 компанії з Європи й турецька компанія. Ми також очікуємо на китайських інвесторів. Звичайно, є і вітчизняні інвестори – Коломойський і Фірташ, які завжди виявляли інтерес до цього підприємства», – розкриває подробиці попередніх перемовин Білоус.
До слова, дніпропетровський бізнесмен Коломойський раніше вже цікавився ОПЗ і навіть ледь не придбав його. У 2009 році пов’язана з олігархом компанія «Нортіма» виграла конкурс із продажу Одеського припортового заводу. Тоді ціна питання складала близько 600 мільйонів доларів. Однак стати власником ОПЗ йому тоді так і не вдалося: результати торгів були скасовані. Конституційний суд звинуватив учасників конкурсу у змові, а ціну визнав заниженою.
Ще один претендент на купівлю ОПЗ вітчизняними бізнес-структурами пов'язаний із Дмитром Фірташем. Загалом же, як розповіли «Слову і Ділу» у Фонді держмайна, нового інвестора у виборі партнерів не обмежуватимуть. І хоч участь у торгах закрита для російських підприємців, вести бізнес з країною-агресором не заборонено. Новий власник ОПЗ сам визначатиме постачальників енергоресурсів і вирішуватиме, чи це буде реверс із Європи, газ безпосередньо з Росії, або будь-які інші доступні джерела.
Обленерго у приватні руки
Пустити з молотка планують і обленерго. Нині до приватизації готують шість контрольних пакетів енергопостачальних компаній: «Запоріжжяобленерго», «Харківобленерго», «Миколаївобленерго», «Черкасиобленерго», «Тернопільоблэнернго» і «Хмельницькобленерго».
«Я вважаю неправильним, що досьогодні не продані обленерго. Державі залишені фактично неліквідні долі в 25% і менше, до них проявлять малий інтерес ті, хто володіє контрольними пакетами. Ми готуємо до продажу 6 підприємств, усі вони будуть продані стратегічним інвесторам на конкурентній основі», – повідомив голова ДФМУ.
Продавати обленерго обіцяють під інвестиційні зобов’язання. Окрім профільних, це також стосуватиметься соціальних та екологічних зобов’язань. У разі їх порушення активи повертатимуть у власність держави. «Умови будуть прописані, і якщо вони будуть порушені, прийматимуться відповідні рішення», – пообіцяв Білоус.
Наталія Нестерова, спеціально для «Слово і Діло».