Після виходу «Радикальної партії Олега Ляшка» зі складу парламентської більшості, в пропрезидентській команді почали активно готуватися до можливого виходу з коаліції двох інших партнерів – фракції «Батьківщина» та «Самопоміч». Поки що нардепи з найбільшої фракції «БПП-Солідарність», заручившись підтримкою своїх колег з «Народного фронту», не вбачають серйозних проблем для існування коаліції після виходу «радикалів».
Свої підписи під коаліційною угодою наприкінці минулого року поставили 302 народних депутати, тож вихід фракції «Радикальної партії», яка нараховує 21 депутата, дійсно серйозно не вплине на роботу парламентської більшості. Проблеми обов’язково з’являться наприкінці 2015 року, коли коаліції потрібні будуть голоси для голосування за зміни до Конституції. Втім, ще задовго до цього експерти не виключають серйозного переформатування коаліції. Саме від поведінки народних депутатів від фракцій «Самопомочі» та «Батьківщини» залежатиме подальша доля парламентської більшості та, можливо, проведення позачергових виборів Верховної Ради.
Обережна «Самопоміч»
Найбільш ймовірним після демаршу «радикалів» був вихід зі складу коаліції саме народних депутатів «Самопомочі». Напередодні голосування за зміни до Конституції депутати фракції так і не дійшли згоди щодо остаточної позиції партії з даного питання: невелика група народних обранців таки підтримала зміни щодо децентралізації у першому читанні. Після чого 5 нардепів – Ганна Гопко, Вікторія Пташник, Остап Єднак, Павло Кишкар та Віктор Кривенко – були виключені зі складу парламентської фракції через «ідеологічні розбіжності, які можуть зашкодити державі». Таким чином, фракція «Самопомочі» стала меншою і тепер нараховує 26 депутатів.
Втім, незважаючи на свою позицію не підтримувати колег з коаліції щодо внесення змін до Конституції, «Самопоміч» так і не наважилася покинути парламентську більшість.
«Ми залишаємось, бо країна у стані війни. Ми залишаємося в коаліції для того, щоб не дати українській державі під час війни та соціальної напруги скотитися до хаосу та узурпації», – заявив голова фракції Олег Березюк. Щоправда, соратники Андрія Садового дали зрозуміти, що коаліція потребує інших принципів роботи, побудованих на довірі її членів. Особливо гостро в «Самопомочі» сприйняли синхронне голосування із «БПП» та «Народним фронтом» фракції «Опозиційного блоку». «Якщо значна частина суспільства не сприймає змін до Конституції, то треба шукати компроміс, а не силою продавлювати свій варіант і знову ж компенсувати голоси депутатами з проросійського «Опозиційного блоку». Ми вимагаємо припинити ганебну практику альянсу з силами, що системно доводили країну до знищення», – підкреслив Березюк.
Однією з імовірних причин залишитись у складі коаліції є те, що «Самопоміч» поки що не претендує на потужну роль консолідованої опозиції. Вочевидь, позитивного іміджу партії ще недостатньо для того, аби здобути нові рейтинги. До того ж, на опозиційних настроях досить вдало грають інші конкуренти – це і «Радикальна партія», і «Батьківщина», і «Укроп», і «Опозиційний блок». Не вийшовши на новий рівень підтримки та не розширивши власну електоральну нішу, «Самопомочі» не вдасться самотужки конкурувати із опонентами за статус головного опозиціонера. А без цього перспективи у партії примарні. Серйозним викликом для подальшої політичної долі політсили стануть вибори міського голови Львова – наразі Андрій Садовий робить усе, щоб до 25 жовтня не розсваритись із владою. А значить, «Самопоміч» як мінімум до листопада продовжить роботу у складі коаліційної більшості.
Партизанський загін «Батьківщини»
А от в «Батьківщині» нинішню коаліційну нестабільність спробують використати на свою користь. Нардепи цієї фракції також не голосували за зміни до Конституції, але й виходити із парламентської більшості не планують.
«Ми будемо стояти пліч-о-пліч, поки країна не стане мирною і тоді вже можна буде говорити про те, хто з чим не справляється. Але зараз, хоч і робляться дуже великі помилки, ми зобов’язані підтримувати головнокомандувача, який сьогодні має це величезне навантаження – тримати контроль і управління обороною країни», – дещо з пафосом заявила лідерка цієї партії Юлія Тимошенко.
Однак, така позиція партійного керівництва зовсім не означає, що з риторики представників «Батьківщини» зникнуть опозиційні нотки. Навпаки – до проведення місцевих виборів, фракція може використовувати свою приналежність до парламентської більшості із метою якісного популізму – не виходячи з коаліції, однак критикуючи дії своїх колег і не підтримуючи їхні ініціативи своїм голосуванням. Зрештою, у разі крайньої необхідності, завжди є можливість піти, гучно грюкнувши дверима.
Можливо, саме для цього Юлія Тимошенко запропонує колегам по коаліції свої послуги у якості прем’єр-міністра, на що, звісно, у «БПП» та «Народному фронті» не підуть. Саме такий трамплін буде найбільш вдалим для позиціонування «Батьківщини» як єдиної справді опозиційної сили, яка знає як «врятувати» українців та запровадити справжні реформи в країні.
Зміна формату коаліції: ймовірні претенденти
Зрештою, навіть одночасний вихід «Самопомочі» та «Батьківщини» не стане на заваді провладному дуумвірату (співуправління – Ред.) «БПП» та «Народного фронту» й надалі працювати у форматі парламентської коаліції. Щоправда, своїми силами забезпечувати результативні голосування їм буде важко: кількість депутатів двох найбільших фракцій складає поки що 224 народних депутати.
Однак не виключено, що вже в найближчому майбутньому до коаліції можуть приєднатися нардепи від депутатської групи «Воля народу», яку до своєї трагічної загибелі очолював Ігор Єремєєв, – це ще 19 народних обранців. Крім того, до фракції «БПП» цілком можуть вступити нардепи-вигнанці з «Самопомочі», а також інші позафракційні нардепи, яких у Верховній Раді нараховується 49 осіб.
І насамкінець, неофіційно до голосувань коаліції може приєднатися «Опозиційний блок». 43 нардепи цієї фракції можуть суттєво допомогти коаліціантам із найбільш важливими голосуваннями, коли владі потрібні будуть 300 голосів для внесення змін до Конституції. Відбудуться домовленості з цього приводу чи ні – очевидно, що умовний «таємний союз» із «Опозиційним блоком» принесе владі додаткового головного болю. Тоді як колишнім «регіоналам» – навпаки, тільки політичні дивіденди. На думку директора Центру політичних студій та аналітики, співзасновника громадського руху «ЧЕСНО» Віктора Тарана, де-факто коаліції вже не існує, і не стало її саме після голосування за зміни до Конституції. «Питання полягає лише в тому, чи переформатується вона де-юре», – резюмує експерт.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»