Вчора, 4 вересня, стало відомо, що голова Державної фіскальної служби Роман Насіров запропонував Міністерству фінансів і Кабінету міністрів звільнити свого заступника у справах митниці Костянтина Лікарчука. «Слово і Діло» вирішило розібратися, що відбулося між чиновниками, і чому за три місяці після призначення голова ДФС раптом змінює команду.
Що за люди?
Роман Насіров посів місце глави фіскальної служби після звільнення Ігоря Білоуса. Той ще в березні, не чекаючи закінчення службового розслідування, подав у відставку разом зі своїми заступниками, що курували податки і митницю. Але, як кажуть, від перестановки доданків сума не змінюється, адже й Білоуса, і Насірова називають людьми Петра Порошенка.
Сам конкурс на заміщення посади голови ДФС проходив досить дивно, хоча процедуру відбору й намагалися показово зробити максимально прозорою та публічною. Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Роман Насіров (на той час – депутат від фракції «Блоку Петра Порошенка») був одним із 67 претендентів, які подали заявки на участь у відкритому конкурсі на посаду керівника податкового відомства. Очолювала конкурсну комісію міністр фінансів Наталя Яресько.
Більшу частину охочих відсіяли з різних причин, а з 12 тими, хто залишився, провели онлайн-слухання. В результаті інтерв'ю залишилося два кандидати: Роман Насіров (депутат, а раніше керівник «Ренесанс Капітал», де працював з Ігорем Білоусом) і Андрій Коломієць (фіндиректор «Арселор Міттал Кривий Ріг»). Уряд віддав перевагу першому.
Далі, згідно з рішенням Кабміну, Насіров отримав двох заступників: екс-працівника СБУ Сергія Білана – для керівництва податковою міліцією, і юриста Костянтина Лікарчука, якому довірили управління митними департаментами.
Серед громадськості таке призначення критикували. Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлія Дроговоз, яка також брала участь у відборі на посаду голови ДФС, назвала його «втраченим шансом». «Це ще один втрачений шанс. Але не для мене, як кандидата, а для країни. Якби хоча б Оксану Продан призначили, ми були б раді. З Ніною Южаніною також попередньо говорили. Вона в якості депутата активно працює з громадськістю, на відміну від Насірова», – сказала експерт одному з українських видань. На її думку, таке кадрове рішення уряду поставило під сумнів можливість подальшої реорганізації ДФС. «По-перше, Насіров пов'язаний із Білоусом. Це означає, що буде продовжена політика колишнього глави ДФС, що ми, як громадськість, ніколи не схвалювали. Є сумнів, що реформа Служби буде проведена. Більше того, я вважаю, що це призначення свідчить про те, що у реформі Служби насправді немає зацікавленості», – зазначила Дроговоз.
Час для реформ
У Кабміні новій команді в ДФС дали всього три місяці для того, щоб навести порядок у відомстві. Першочерговими завданнями, які поставив уряд, стало зменшення корупції, зміна вертикалі керівництва ДФС, збільшення надходження податків і надходжень до бюджету від митниці за рахунок боротьби з контрабандою.
Але конфлікт всередині фіскальної служби назрів чи не на наступний день. Насіров і Лікарчук не поділили... вплив на митницю. За словами Лікарчука, вже з моменту його призначення йому чітко дали зрозуміти, що кадрами він не буде займатися, і попросили погоджувати всі кадрові подання з колишнім керівником Київської регіональної митниці Геннадієм Романенком, який нині є радником Насірова. Примітно, що Романенко не тільки був до цього радником екс-глави ДФС Ігоря Білоуса, але і є кумом та близьким соратником Ігоря Калетника, депутата і чиновника часів Януковича. До речі, за інформацією депутата від БПП Світлани Заліщук, Романенко фігурував у корупційних розслідуваннях 2011 року, при Калетник займався кадровими питаннями.
«Чому Романенко, який точно підпадає під люстрацію, був радником колишнього глави ДФС Ігоря Білоуса і залишається позаштатним радником Насірова? З самого початку я наполягав на звільненні Романенка, був великий галас у ЗМІ, але... Насіров від свого імені наділив Романенка неформальними повноваженнями з управління митницею. Відбувається узурпація влади в руках глави ДФС, який розглядає Романенка як противагу мені... У Насірова як у голови Служби є право підпису всіх документів, він цим спекулює, а Романенко ухвалює більшість рішень від його імені», – прокоментував причину конфлікту Лікарчук в інтерв'ю ще одному українському виданню.
Потім була низка гучних заяв заступника голови «фіскалів», про ручне управління митницею, «кришування» контрабанди, перенаправлення вантажів з одних митниць на інші, іграх із різною вартістю в різних митницях. Були претензії і в Насірова до Лікарчука. Наприклад, щодо ситуації з контрабандою на Закарпатті та конфліктом у Мукачеві. Але тоді чиновник апелював до того, що претензії необхідно пред'являти не митниці, а прикордонникам і СБУ, адже контрабанда здійснювалася через «зелений кордон».
В результаті, вже до червня Лікарчук, за його словами, відповідав за митницю тільки на 15%. А починаючи з 3 вересня з нього офіційно знято повноваження у сфері митної справи. Єдине, що залишилося в компетенції чиновника – державний санаторій «Дніпро», що знаходиться в окупованому Криму.
Тепер же над Лікарчуком і зовсім нависла загроза звільнення. Зараз глава ГФС звинувачує свого заступника в корупції. «Я вже подав від себе матеріали, що стосуються його (Лікарчука – ред.) корупційної діяльності, як я вважаю, в правоохоронні органи і точно такі ж пропозиції про звільнення у Міністерство фінансів і Кабінет міністрів України», – сказав Роман Насіров.
Що ж, ситуація в Державній фіскальноій службі вкінець загострилася. Проте з кожним днем вона все більше стає схожою на звтчайний переділ фінансових потоків. Воно й зрозуміло: хто буде відповідати за митні органи – той і буде контролювати сотні мільйонів доларів на контрабанді та корупції. І тут навіть неважливо, чиєю людиною виявиться Лікарчук: поки чиновники будуть продовжувати сваритися, жодних рухів щодо реформування митниці та ліквідації корупційних схем точно не буде. Але це, якщо припустити, що політична воля змінити ситуацію взагалі існує.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».